Розділ 29 Зрада

Зрада

Можливо, слід було негайно тікати. Але мене більше ніхто не стримував, і хоча голос Джареда був холодний і злий, він усе одно кликав мене. Мелані рвалася до нього ще більше, ніж я. Отож я нерішуче вийшла з-за рогу й ступила в блакитне світло. І завагалася.

За кілька футів од мене Іян твердо стояв на ногах і був готовий зупинити Джареда, якщо той на мене накинеться.

Джаред сидів на землі, на одному з матраців, які залишили ми з Джеймі. Він здався мені таким самим виснаженим, як і Іян, але очі його сторожко блищали.

— Заспокойся, — мовив Джаред Іяну. — Я просто хочу поговорити з цією істотою. Я пообіцяв хлопцю, що й пальцем її не зачеплю, і я дотримаю слова.

— Де Кайл? — з притиском запитав Іян.

— Хропе, аж стіни трусяться.

Іян не зрушив із місця.

— Я не брешу, Іяне. Я не збираюся її вбивати. Джеб має рацію. Хай яка заплутана ситуація, от тільки слово Джеймі має не менше ваги, ніж моє, а йому добряче прочистили мізки, тому найближчим часом він навряд чи погодиться.

— Ніхто нікому не прочищав мізків, — рикнув Іян.

Джаред відмахнувся: байдуже, як ти це назвеш.

— Я не зашкоджу цій істоті,— вперше він подивився на мене, оцінюючи, як я тулюся до стіни, як тремтять мої руки. — Я тебе не битиму, — мовив він до мене.

Я зробила малесенький крок уперед.

— Вандо, якщо не хочеш, не мусиш із ним розмовляти, — сказав Іян швидко. — Це не входить у твої обов’язки. У тебе є вибір.

Джаред насупився — слова Іяна збили його з пантелику.

— Ні,— прошепотіла я. — Я з ним побалакаю.

Я зробила ще один крихітний крок. Джаред перевернув долоню й пальцем поманив мене до себе.

Я наближалася повільно, зупиняючись після кожного кроку, невпевнено. Іян тримався зовсім поруч.

— Я б хотів поговорити з нею наодинці, якщо ти не заперечуєш, — мовив Джаред.