Розділ 29 Зрада

«Він заздалегідь переконав себе в тому, що я — брехуха, — мовила я до неї.— Він не хоче чути правди — він просто шукає доказів, що я брешу, що я шукачка, аби вибити у Джеба і Джеймі дозвіл мене убити».

Мелані не відповідала — вона не вірила; як важко було змусити її мовчати!

Джаред спостерігав, як на чолі моєму виступили краплі поту, як тіло здригалося, і його очі звузилися. Він міцно тримав мене за підборіддя, не дозволяючи сховати обличчя.

«Джареде, я кохаю тебе, — намагалася крикнути Мелані.— Я тут».

Мої губи не ворушилися, зате очі волали — дивно, що Джаред не прочитав усього в моїх зіницях.

Час повільно спливав, а він досі чекав на відповідь. Було нестерпно зазирати в його очі й бачити там відразу. Та ніби цього було замало, гнів Мелані шматував мене зсередини. Її ревнощі хвилею прокотилися тілом, отруюючи мене.

Час минав, і я не могла стримати сліз — вони бризнули з очей, потекли по щоках, закрапали на долоню Джареда. Вираз його обличчя зовсім не змінився.

Та скільки можна! Я заплющила очі й ривком вивільнила голову. Джаред не вдарив мене — просто опустив руку.

І розчаровано зітхнув.

Я думала, що тепер він піде геть. Я втупилася в руки й чекала, коли він зрештою забереться. Удари серця відраховували хвилини. Джаред не ворушився. Я не ворушилася. Він сидів поруч, немов викарбуваний із каменю. Ця кам’яна незворушність йому личила. Пасувала до незнайомої твердості його обличчя, до криги в очах.

Мелані замислилася, порівнюючи його з колишнім Джаредом. У пам’яті сплив спогад…

— …Ох! — дружно застогнали Джаред і Джеймі.

Джаред розтягнувся на шкіряному дивані, а Джеймі вовтузився на килимі. Вони дивилися по телевізору баскетбол. Паразити, які мешкали в будинку, пішли на роботу, і ми напхали у джип припасів стільки, скільки влізло. Ще кілька годин на відпочинок, перш ніж ми зникнемо.

По телевізору двоє гравців на боковій лінії ввічливо сперечалися. Камера була близько, тож можна було почути слова.

— У мене в останнього був м’яч. Тепер він твій.

— Я не впевнений. А мені не потрібна несправедлива перевага. Нехай судді подивляться повтор.

Гравці потиснули руки й поплескали один одного по плечу.

— Це просто смішно, — буркнув Джаред.

— Нестерпно, — погодився Джеймі, повторюючи Джаредову інтонацію; день у день він ставав дедалі більше схожим на Джареда — це одна з форм поклоніння своєму кумиру. — Може, є якась інша передача?

Джаред поклацав пультом і зупинився на каналі, де транслювали змагання з легкої атлетики. Паразити проводили на Гаїті Олімпіаду. Судячи з усього, прибульці були від неї просто в захваті. На багатьох будинках порозвішувані були олімпійські прапори. От тільки щось у тих іграх було не так. Всі учасники Олімпіади отримували по медалі. Як зворушливо!