Розділ «7.2. План кар'єри»

Підказкою може слугувати давній крилатий вислів - "Только глупые люди пьют без повода. Умный же человек всегда найдет причину!".

7.2.3. Співробітник стає начальником

7.2.4. Кар'єрна криза

Психологи стверджують - якщо працівник у певний час задоволений собою і своєю роботою, то це ще не гарантує його від того, що він не зіштовхнеться з кар'єрною кризою. Завдання працівника полягає у тому, щоб кризу вчасно розпізнати та бути готовим до її подолання.

Якщо колись улюблена робота перестала приносити радість, якщо працівнику здається, що він досягнув кар'єрного піку або якщо він відчуває якесь загальне незадоволення від життя та роботи, то це є симптомом того, що кар'єрна криза настала. Потрібно її долати.

Психологи вирізняють три групи професійних криз.

1. Професійне вигоряння. Воно пов'язано не стільки з кар'єрою як з професією. Поняття означає, що працівник зрозумів - він більше не може займатися раніше улюбленою роботою. Любов до роботи зникла.

2. Криза досягнення. Це - криза побудови кар'єри. Працівнику здається, що він досягнув певного рівня, але наступні вершини він підкорити вже не може.

3. Нудна робота. За цього виду кризи працівник ще бачить свої кар'єрні перспективи, але йому стало нудотно працювати. Він розуміє, що ця сфера діяльності йому вже не цікава.

Коли трапляється кар'єрна криза, то знаходяться працівники, які готові ризикнути і розпочати нову кар'єру практично з нульової позначки.

Є й такі працівники, які зіштовхнувшись з кризою і не одержавши професійної допомоги, лягають у так званий "соціальний дрейф". Вони докладають зусиль для того, щоб реалізувати себе поза роботою і кар'єрою.

Якщо за кризи типу "професійне вигорання" професія, як така, здається працівникові цікавою, то він оговтається і з такою кризою впорається. Може приборкати її самостійно. Може скористатися професійною допомогою.

Нудота і туга на роботі означають, що професія подобається, але не подобається місце роботи. Необхідно змінити місце роботи. Якщо ж це неможливо зробити з огляду на певні чинники (наприклад, матеріальні), то до роботи потрібно ставитися як до джерела чи способу заробітку.

Якщо працівнику здалося, що він опікується не тим, чим хотів би, то не варто робити різкі кроки. Доцільно оглянутися довкола, розширити коло знайомств, а також максимально скористатися тими можливостями, які надає йому чинна робота.

Вибираючи нову сферу діяльності, слід все ретельно зважити. Слід пам'ятати, що у чужих дружин ноги не бувають некрасивими. Ось так і у новій сфері. Те, що з першого погляду має привабливий вигляд, за більш прискіпливого розгляду може розчарувати.

Отже, кар'єрні кризи є неминучими для тих працівників, професійний рівень яких перебуває у стані зростання. Криз не мають лише ті працівники, які не розвиваються. Наприклад, спокійно очікують пенсії. Кризу потрібно пережити і глянути на кар'єрну драбину свіжим поглядом. Більшість працівників здатна з кризами впоратися самостійно. Ті, хто цього зробити не може, повинні звернутися до професіоналів, які допоможуть знайти вихід із ситуації, що склалася.

Міжнародна рекрутингова компанія "Monster" встановила, що 76% службовців у всьому світі згодні на зниження зарплати, щоб отримати роботу своєї мрії. Про це засвідчили результати тестування 34 тисяч працівників у 19 країнах Америки і Європи.

Найменше цінували зарплату ірландці. У цій країні 84% опитуваних ладні були пожертвувати зарплатою заради улюбленої роботи. Працівники у США, Швейцарії та Італії дещо відстали. Там 82% респондентів цінили задоволення роботою вище, ніж її оплату.

Працівники Німеччини, Франції та Угорщини відносно більше полюбляли зарплату, ніж роботу. 34% французів та 27% німців не готові були жертвувати зарплатою в ім'я роботи. 38% опитаних угорців ставили зарплату вище, ніж роботу.

7.2.5. Кар'єра у кризові часи