де а – кількість домішки в досліджуваному об'ємі поглинального розчину, м , b – об'єм поглинального розчину в поглиначі, мл3; с – об'єм поглинального розчину, взятий для аналізу, мл3; у – об'єм повітря, пропущений через поглинач, приведений до нормальних умов, л; 1000 – коефіцієнт перетворення мг/л на мг/м3.
Діоксид вуглецю в кількості 0,03-0,04 % є нормальним складником атмосферного повітря і суттєвого фізіолого- гігієнічного значення не має. Водночас, значний вміст СО, у видихуваному людиною повітрі (3,4-4,7 %), вміст його в повітрі житлових, навчальних, громадських, спортивних, лікувально-профілактичних приміщень у разі скупчення людей може досягати 1–1,5 %. Така концентрація СO2 ще не завдає шкоди організму. Проте, паралельно з його накопиченням, погіршуються фізичні властивості повітря приміщень (підвищуються температура і вологість, змінюється іонний склад повітря в бік зменшення числа легких аеронів), зростає вміст газів і парів – продуктів життєдіяльності людини (аміа ку, сірководню, СО, вуглеводів – ацетону, індолу, скатолу, меркаптанів, легких органічних кислот, утворюваних унаслідок розкладання поту та інших виділень шкіри, порожнини рота і кишківника, брудного одягу тощо). Ці речовини отримали назву антропотоксинів – чинників антропогенного (продукованого людиною) походження, надмірна кількість яких здатна шкідливо вплинути на організм. Спостерігаються неприємні суб'єктивні відчуття сторонніх запахів, головний біль, задуха, інколи – нудота, поверхневе дихання і зменшення легеневої вентиляції, погіршення апетиту, фізичної й розумової працездатності, рефлекторні зміни нервової та секреторної фукцій.
Отже, вміст антропогенного діоксиду вуглецю у приміщеннях (за відсутності інших джерел його утворення) пов'язаний з умістом антропотоксинів прямою залежністю, не вимагає складних методів аналізу і є непрямим показником антропогенного забруднення повітря приміщень, критерієм ступеня чистоти їх повітря та ефективності вентиляції (рис. 3.6).
Рис. 3.6. Портативний прилад "Extech" ЕА80 для визначення якості повітря у приміщенні з автоматичним і ручним реєстраторами даних. Вимірює концентрацію С02 у приміщенні, температуру, вологість, температуру конденсації. Маса приладу – 235 г
За результатами досліджень фактичного вмісту хімічних домішок у повітрі роблять гігієнічну оцінку ступеня забруднення повітряного середовища, характеристику його динаміки й обгрунтування заходів для оздоровлення повітряного басейну, а також оцінку ефективності вжитих заходів. У разі присутності в повітрі однієї домішки оцінка його забруднення проводиться за кратністю перевищення, визначеного з урахуванням часу усереднення фактичною максимально разовою або середньодобовою концентрацією речовини її відповідної гранично допустимої концентрації (табл. 3.1) або, за відсутності такої, орієнтовного безпечного рівня дії.
Гранично допустима концентрація речовини-забруднювача в атмосферному повітрі – це максимальна концентрація, при дії якої впродовж усього життя людини не виникає прямого чи опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршуються її самопочуття і санітарно-побутові умови життя.
Орієнтовно безпечний рівень дії – це максимальна концентрація речовини-забруднювача, яка визнається орієнтовно безпечною при впливі на людину і приймається як тимчасовий гігієнічний норматив (до розроблення і затвердження гранично допустимої концентрації).
У разі присутності в повітрі суміші речовин (за "Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених пунктів від забруднення хімічними і біологічними речовинами" (ДСП 201-97)) оцінку забруднення проводять за кратністю перевищення сумарним показником забруднення цією сумішшю (ΣΠ3) її гранично допустимого забруднення (ГДЗ). Сумарний показник забруднення обчислюють за формулою:
де – фактичні концентрації речовин, що входять до складу суміші, мг/м ,
– відповідні значення ГДК (або орієнтовно безпечного рівня дії) речовин, що входять до складу суміші, мг/м3, за табл. 3.1;
– коефіцієнти, що враховують клас небезпеки певної речовини.
Таблиця 3.1. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів (ДСП 201-97)[1]
| ГДК, мг/м3 | Клас небезпеки | ||
| Речовини | максимально разова | середньо добова | |
| Діоксид азоту | 0,085 | 0,04 | II |
| Оксид азоту | 0,4 | 0,06 | III |
| Сірчистий ангідрид | 0,5 | 0,05 | III |
| Аміак | 0,2 | 0,04 | 1 |
| Бенз(а)пірен | - | 0,1 м кг/100 mj | І |
| Бензин | 5 | 1,5 | IV |
| Оксид вулецю | 5,0 | 3,0 | IV |
| Озон | 0,16 | 0,03 | І |
| Пил нетоксичний, що містить двоокис кремнію, %: понад 70 (дінас) | 0,15. | 0,05 | III |
| 20-70 (шамот, цемент) | 0,3 | 0,1 | III |
| нижче від 20 (доломіт) | 0,5 | 0,15 | III |
| Ртуть | – | 0,0003 | I |
| Сажа (кіптява) | 0,15 | 0,05 | III |
| Свинець та його сполуки | 0,001 | 0,0003 | I |
| Сірководень | 0,008 | - | II |
| Сірковуглець | 0,03 | 0,005 | II |
| Хлор | 0,1 | 0,03 | II |
Гранично допустиме забруднення – відносний інтегральний критерій оцінки забруднення повітря, який визначає інтенсивність і характер комбінованого впливу всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. Обчислюється для кожного випадку за формулою:
ГДЗ = Ккд – 100%,
де ККД – коефіцієнт комбінованої дії, який віддзеркалює характер біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі речовин-забрудювачів, визначається експериментально і затверджується у встановленому порядку (за ДСП 201-97 затверджені ККД для 58 сумішей речовин у повітрі).
Обсяг роботи студентів на занятті:
Теоретична частина. Перевіряється засвоєння студентами теоретичних засад основних положень гігієни повітряного середовища та їх оцінки.
Практична частина. Після розгляду теоретичних питань за темою студенти демонструють практичне застосування отриманих знань. За допомогою приладу TF A-20300632TDS-3 (рис. 3.3) студенти визначають тиск, температуру і вологість повітря, а за допомогою анемометра – його швидкість; користуючись приладом "Extech" ЕА80, з'ясовують якість повітря у приміщенні (рис. 3.6).
Увага студентів звертається на заходи попередження забруднення повітря відкритих і закритих спортивних споруд.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3“ на сторінці 4. Приємного читання.
