МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

Гігієна фізичного виховання і спорту

де а – кількість домішки в досліджуваному об'ємі поглинального розчину, м , b – об'єм поглинального розчину в поглиначі, мл3; с – об'єм поглинального розчину, взятий для аналізу, мл3; у – об'єм повітря, пропущений через поглинач, приведений до нормальних умов, л; 1000 – коефіцієнт перетворення мг/л на мг/м3.

Діоксид вуглецю в кількості 0,03-0,04 % є нормальним складником атмосферного повітря і суттєвого фізіолого- гігієнічного значення не має. Водночас, значний вміст СО, у видихуваному людиною повітрі (3,4-4,7 %), вміст його в повітрі житлових, навчальних, громадських, спортивних, лікувально-профілактичних приміщень у разі скупчення людей може досягати 1–1,5 %. Така концентрація СO2 ще не завдає шкоди організму. Проте, паралельно з його накопиченням, погіршуються фізичні властивості повітря приміщень (підвищуються температура і вологість, змінюється іонний склад повітря в бік зменшення числа легких аеронів), зростає вміст газів і парів – продуктів життєдіяльності людини (аміа ку, сірководню, СО, вуглеводів – ацетону, індолу, скатолу, меркаптанів, легких органічних кислот, утворюваних унаслідок розкладання поту та інших виділень шкіри, порожнини рота і кишківника, брудного одягу тощо). Ці речовини отримали назву антропотоксинів – чинників антропогенного (продукованого людиною) походження, надмірна кількість яких здатна шкідливо вплинути на організм. Спостерігаються неприємні суб'єктивні відчуття сторонніх запахів, головний біль, задуха, інколи – нудота, поверхневе дихання і зменшення легеневої вентиляції, погіршення апетиту, фізичної й розумової працездатності, рефлекторні зміни нервової та секреторної фукцій.

Отже, вміст антропогенного діоксиду вуглецю у приміщеннях (за відсутності інших джерел його утворення) пов'язаний з умістом антропотоксинів прямою залежністю, не вимагає складних методів аналізу і є непрямим показником антропогенного забруднення повітря приміщень, критерієм ступеня чистоти їх повітря та ефективності вентиляції (рис. 3.6).

Портативний прилад

Рис. 3.6. Портативний прилад "Extech" ЕА80 для визначення якості повітря у приміщенні з автоматичним і ручним реєстраторами даних. Вимірює концентрацію С02 у приміщенні, температуру, вологість, температуру конденсації. Маса приладу – 235 г

За результатами досліджень фактичного вмісту хімічних домішок у повітрі роблять гігієнічну оцінку ступеня забруднення повітряного середовища, характеристику його динаміки й обгрунтування заходів для оздоровлення повітряного басейну, а також оцінку ефективності вжитих заходів. У разі присутності в повітрі однієї домішки оцінка його забруднення проводиться за кратністю перевищення, визначеного з урахуванням часу усереднення фактичною максимально разовою або середньодобовою концентрацією речовини її відповідної гранично допустимої концентрації (табл. 3.1) або, за відсутності такої, орієнтовного безпечного рівня дії.

Гранично допустима концентрація речовини-забруднювача в атмосферному повітрі – це максимальна концентрація, при дії якої впродовж усього життя людини не виникає прямого чи опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршуються її самопочуття і санітарно-побутові умови життя.

Орієнтовно безпечний рівень дії – це максимальна концентрація речовини-забруднювача, яка визнається орієнтовно безпечною при впливі на людину і приймається як тимчасовий гігієнічний норматив (до розроблення і затвердження гранично допустимої концентрації).

У разі присутності в повітрі суміші речовин (за "Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених пунктів від забруднення хімічними і біологічними речовинами" (ДСП 201-97)) оцінку забруднення проводять за кратністю перевищення сумарним показником забруднення цією сумішшю (ΣΠ3) її гранично допустимого забруднення (ГДЗ). Сумарний показник забруднення обчислюють за формулою:

де – фактичні концентрації речовин, що входять до складу суміші, мг/м , – відповідні значення ГДК (або орієнтовно безпечного рівня дії) речовин, що входять до складу суміші, мг/м3, за табл. 3.1; – коефіцієнти, що враховують клас небезпеки певної речовини.

Таблиця 3.1. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів (ДСП 201-97)[1]

ГДК, мг/м3Клас небезпеки
Речовинимаксимально разовасередньо добова
Діоксид азоту0,0850,04II
Оксид азоту0,40,06III
Сірчистий ангідрид0,50,05III
Аміак0,20,041
Бенз(а)пірен-0,1 м кг/100 mjІ
Бензин51,5IV
Оксид вулецю5,03,0IV
Озон0,160,03І
Пил нетоксичний, що містить двоокис кремнію, %: понад 70 (дінас)0,15.0,05III
20-70 (шамот, цемент)0,30,1III
нижче від 20 (доломіт)0,50,15III
Ртуть–0,0003I
Сажа (кіптява)0,150,05III
Свинець та його сполуки0,0010,0003I
Сірководень0,008-II
Сірковуглець0,030,005II
Хлор0,10,03II

Гранично допустиме забруднення – відносний інтегральний критерій оцінки забруднення повітря, який визначає інтенсивність і характер комбінованого впливу всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. Обчислюється для кожного випадку за формулою:

ГДЗ = Ккд – 100%,

де ККД – коефіцієнт комбінованої дії, який віддзеркалює характер біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі речовин-забрудювачів, визначається експериментально і затверджується у встановленому порядку (за ДСП 201-97 затверджені ККД для 58 сумішей речовин у повітрі).

Обсяг роботи студентів на занятті:

Теоретична частина. Перевіряється засвоєння студентами теоретичних засад основних положень гігієни повітряного середовища та їх оцінки.

Практична частина. Після розгляду теоретичних питань за темою студенти демонструють практичне застосування отриманих знань. За допомогою приладу TF A-20300632TDS-3 (рис. 3.3) студенти визначають тиск, температуру і вологість повітря, а за допомогою анемометра – його швидкість; користуючись приладом "Extech" ЕА80, з'ясовують якість повітря у приміщенні (рис. 3.6).

Увага студентів звертається на заходи попередження забруднення повітря відкритих і закритих спортивних споруд.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3
  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд