Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Гігієна фізичного виховання і спорту


Сучасні наукові уявлення про здоров'я


Здоров'я – складна категорія, що є результатом взаємодії індивідуума і навколишнього середовища, провідних мотивів його життєдіяльності й світовідчуття загалом. Здоров'я і хвороба – основні категорії наукового пізнання в медицині. Якщо категорія "хвороба" носить конкретний характер (особливості патологічного процесу, стадія розвитку, поширеність, прояви тощо), то це ніяк не можна сказати про "здоров'я". Здоров'я – абстрактно-логічна категорія, що може бути описана різними модельними характеристиками. У свій час визначення поняттю "здоров'я" намагались дати численні науковці. Наприклад, гігієніст І. В. Бертенсон у "Московській медичній газеті" за 1858 р. запропонував таку дефініцію: "Здоров'я – капітал, даний нам природою для бережливого зберігання з метою розвитку добробуту власного і разом з ним добробуту суспільства і держави".

Незважаючи на відсутність нині загальноприйнятого і найповнішого визначення поняття "здоров'я" в преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (World Health organization) записано: "Здоров'я – це стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів". До цього визначення хотілося б додати: "з генетично здоровою спадковістю". Мається на увазі те, що сама людина, перебуваючи в повному фізичному, духовному і соціальному добробуті, може генетично передавати спадкові хвороби наступному поколінню, наприклад, жінки передають ген гемофілії чоловікам.

Збереження і зміцнення здоров'я становить фактично проблему керування здоров'ям. Процес керування складається з наступних формальних етапів:

• збирання й аналіз інформації про стан об'єкта, його прогноз;

• формування програми керування діями, їх реалізація;

• аналіз адекватності й ефективності програм керування (зворотній зв'язок).

Правомірно говорити про здоров'я як динамічний стан, що дозволяє здійснити найбільшу кількість видоспецифічних функцій при економній витраті біологічного субстрату. При цьому адаптаційні можливості людини є мірою її здатності зберігати оптимум життєдіяльності навіть у неадекватних умовах середовища. Таким чином, не у співвідношенні патології і норми потрібно шукати оціночні критерії здоров'я, а в здатності індивідуума здійснювати свої біологічні і соціальні функції. Український академік М. Амосов конкретизував ці уявлення, увівши поняття "кількість здоров'я". На його думку, здоров'я – максимальна продуктивність органів і систем при збереженні якісних меж їх функцій. Між станом здоров'я і хворобою розрізняють перехідний стан – "неповне" здоров'я.

В оцінці здоров'я виділяють дві ознаки;

• соціальну, як міру працездатності, соціальної активності, активно перетворювального діяльного ставлення людини до світу;

• особистісну, як стратегію збереження здоров'я в індивідуальному житті людини, ступінь керуванням собою й обставинами життя.

Крім того, визначають і наступні ознаки індивідуального здоров'я:

• оптимальна реакція організму на умови життєдіяльності на всіх її рівнях;

• динамічна рівновага організму загалом і його окремих функціональних адаптаційних систем із зовнішнім середовищем;

• здатність людини повноцінно виконувати основні соціальні функції;

• спроможність організму людини пристосовуватися, адаптуватися до постійних змін умов існування, підтримувати постійним своє внутрішнє середовище (гомеостаз), забезпечувати нормальну різнобічну життєдіяльність;

• відсутність хвороб, хворобливих станів або хворобливих змін в організмі, тобто оптимальне функціонування організму без ознак захворювання чи яких-небудь функціональних порушень;

• повний духовний, фізичний, психологічний і соціальний добробут людини.

В оцінці стану здоров'я враховується велика кількість показників роботи органів і систем, де одним з найважливіших є рівень функціонального розвитку провідних адаптаційних систем організму людини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд