Гігієнічний (оздоровчий) масаж

Гігієна фізичного виховання і спорту

Масаж (від гр. masser – "розтирання") – сукупність прийомів механічної й рефлекторної дії на органи і тканини у вигляді розтирання, тиску, вібрації, що проводяться безпосередньо на поверхні тіла людини як руками, так і спеціальними приладами через повітряне, водне чи інше середовище з метою досягнення лікувального (профілактичного) або іншого (зняття втоми) ефекту.

Додатково до механічної дії, для підсилення ефекту, застосовують, у першу чергу, масажні і різні ароматичні масла, гелі, лікувальні мазі. На загальний гігієнічний масаж відводиться 15-25 хв, при цьому тривалість масажу окремої частини тіла складає: шия, спина – 5-8 хв, ноги – 4-7 хв, груди – 3-4 хв, живіт -1–2 хв, руки – 2–4 хв.

Час на окремі прийоми масажу розподіляється наступним чином: прогладжування –10%, розтирання – 20 %, розминання – 65 %, ударні прийоми – 2 %, вібрація – 3 %.

Переважання тих чи інших прийомів залежить від часу масажу (вранці – збуджувальні: розтирання, вібрація, ударні прийоми; увечері – погладжування, неглибоке розминання). Гігієнічний масаж виконується в ванні, під душем. Загальний гігієнічний масаж проводиться 2-3 рази на тиждень, частковий – щоденно.

Техніка і методика гігієнічного масажу залежить від характеру діяльності людини, побутових умов, віку і статі, а масаж спортсмена – від виду спорту, частоти тренувань, інтенсивності виконуваного навантаження, сезонності та ін.

Схема проведення загального гігієнічного масажу: спочатку масуються комірцева ділянка, спина, потім – нижні кінцівки, груди, живіт, руки.

Тривалість локального гігієнічного масажу залежить від масованої ділянки і складає від 3 до 10 хв.

Дотримуються наступних правил:

• загальний гігієнічний масаж проводять уранці або за 1-2 год до сну;

• масаж можна здійснювати й через легкий одяг (тренувальний костюм);

• кількість прийомів, їх інтенсивність і час часто змінюють для уникнення звикання;

• ураховують вік, стать, стан здоров'я масованого;

• перші процедури повинні бути щадними і нетривалими;

• після проведеної процедури масована людина повинна відпочити протягом 20-30 хв.

Самомасаж використовується при різних недугах, болях, забоях або для зняття втоми, підвищення працездатності. Під час процедури руки і тіло повинні бути чистими; рухи мають іти за ходом лімфатичних судин від периферії до центру, лімфатичні вузли масажувати не можна. При масажі м'язи розслаблюються, приймають зручне положення.

Упродовж виконання самомасажу використовують мінімум масажних прийомів; шию, стегно, гомілку, стопу і поперек масують двома руками. При травмах і захворюваннях, після сильної втоми ударні прийоми не застосовують. Прийоми самомасажу проводять у наступній послідовності: погладжування, розтирання, розминання і вібрація; самомасаж може бути локальним (місцевим) і загальним. Тривалість самомасажу – 5–20 хв, залежить від поставленої мети. Послідовність самомасажу окремих частин тіла така: волосяна частина голови, обличчя, шия, спина, поперек, груди, живіт, верхні кінцівки, нижні кінцівки.

Самомасаж проводять і під час відвідувань лазні (після парної), сауни, прийому ванни.

Гігієнічний самомасаж виконується вранці для підвищення тонусу (після ранкової гігієнічної гімнастики), а також увечері – для заспокоєння (після вечірньої прогулянки, перед сном); завершується водними процедурами (душ, ванна). Якщо вранці гімнастика не проводиться, ретельніше масуються суглоби з подальшими активними рухами в них.

Відновний самомасаж проводиться, як правило, після тренувань, фізичних навантажень, робочого дня, туристичних походів тощо. Завдання масажу – зняти втому, хвилювання, підвищити працездатність.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічний (оздоровчий) масаж“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж
  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд