Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

Гігієна фізичного виховання і спорту

Мета лекції: ознайомити студентів із теоретичними засадами загальних понять гігієни загартовування, її ролі для нормального фізіологічного функціонування організму та оздоровлення; основами рекреації й активного відпочинку, санаторно-курортного оздоровлення і профілактики хвороб.

Виклад матеріалу

Загартовування – одне з потужних та ефективних оздоровчих засобів фізичного виховання. Під загартовуванням розуміють підвищення стійкості – адаптації організму людини до дії різноманітних несприятливих кліматичних факторів (холоду, тепла, сонячної радіації) внаслідок застосування комплексу систематизованих і цілеспрямованих заходів. Загартовування організується з професійною (виробничою) метою (підготовка до роботи в певних кліматичних умовах, наприклад, на півдні, півночі, у горах); для загального зміцнення здоров'я, підвищення розумової й фізичної працездатності, стійкості організму людини до дії несприятливих факторів навколишнього середовища.

Фізіологічні основи загартовування

В основі загартовування лежить тренування центральних і периферичних ланок терморегуляторного апарату, вдосконалення механізмів регуляції віддачі й утворення тепла. Постійна систематична і цілеспрямована, строго дозована дія подразнювальних факторів призводить до розвитку адаптаційно-пристосувальних реакцій, знижує чутливість організму до їх дії. Так підвищується стійкість організму до змін факторів зовнішнього середовища, і провідна роль у цьому належить центральній нервовій системі людини.

Природа оздоровчої дії загартовування на субклітинному рівні подібна до механізму дії фізичного тренування: створюється дефіцит АТФ і креатин фосфату та збільшується потенціал фосфорування. Генетичний апарат клітин активується, зростає створення мітохондрій – своєрідних енергетичних "фабрик" клітин; збільшується енергетична потужність клітин (потужність мітохондрій), вироблення АТФ на одиницю маси тканини, ліквідується її дефіцит; відповідно, розвивається адаптація до холоду, гіпоксії й фізичного навантаження. У результаті загартовування не тільки вдосконалюється терморегуляція, але й відбуваються певні зміни в морфологічній структурі й фізико-хімічних властивостях різних тканин організму. Повторні температурні подразнення викликають потовщення епідермісу, зменшення вмісту води в шкірі, ущільнення біологічних колоїдів та ін. При загартовуванні активуються також імунні механізми. Через центральну нервову систему та її підкоркові утворення (гіпоталамус) активується функціональний стан гіпофізу – ендокринних залоз, що контролюють дію всіх ендокринних залоз.

Загартовування холодом зміцнює здоров'я, підвищує розумову і фізичну працездатність, стійкість до інфекційних, алергічних, злоякісних захворювань, атеросклерозу, ожиріння, діабету. Спортсменам загартовування дозволяє швидко адаптуватися до тренувальних навантажень, досягати значніших результатів; воно зменшує небезпеку несприятливого впливу на їх організм фізичних і психічних перенапруг, ризиків зниження імунного захисту на піку спортивної форми.

Результат залежить від виду гартувального фактору (повітря, вода, сонце), способу його застосування (обтирання, купання, душ, плавання), рухової активності в цей період, інтенсивності і тривалості процедур, рівня загартовування. Особливо важливою є локальна дія процедур, наприклад, загартовування носоглотки, ніг, грудної клітки для профілактики інфекцій верхніх дихальних шляхів. Інтенсивність процедур повинна зростати поступово, а їх застосування має бути систематичним, щоденним або таким, що триває декілька разів на день. Якщо ж загартовування нераціональне, можуть розвинутися гострі й хронічні захворювання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ
  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд