Обладнання і спортивний інвентар повинні відповідати правилам занять і змагань із даних видів спорту. Основна гігієнічна вимога до спортивного інвентарю – травмобезпечність. Для профілактики спортивного травматизму потрібний своєчасний і якісний контроль стану технологічних пристроїв, кріплень спортивних снарядів, засобів страховки і різних захисних пристроїв. Санітарно-гігієнічні заходи з охорони праці на заняттях фізичними вправами і спортом в умовах спортивних споруд проводить адміністрація спортивного об'єкта спільно з представниками територіального санепіднаптяду.
У спортивній залі повинні бути детальні інструкції з охорони праці під час занять різними видами спорту, затверджені керівником навчальної інституції й погоджені з профспілковим комітетом, які переглядаються не рідше одного разу на 3 роки. Відвідувачі спортивної зали (спортсмени, учні, студенти) мають знати, що відноситься до спортивного інвентарю, як правильно ним користуватися і не допускати його застосування не за призначенням.
Усі спортивні снаряди, встановлені в закритих і відкритих місцях проведення занять, повинні бути цілком справними і надійно закріпленими. Надійність установлення і результати випробувань інвентарю й обладнання фіксують у спеціальному журналі. Розташування обладнання передбачає безпечну зону навколо кожного гімнастичного снаряда. Снаряди не повинні мати у вузлах і з'єднаннях люфтів, коливань, прогинів, деталі кріплення (гайки, гвинти) мають бути надійно закрученими. Біля спортивних снарядів повинні бути написи про гранично допустимі навантаження. Кількість, вид, місце розташування і нормативні навантаження технологічних пристроїв для кріплень спортивних снарядів повинні відповідати схемі розміщення і кресленням цих пристроїв. Зусилля, що докладаються до вказаних пристроїв, не можуть перевищувати гранично допустимі величини, позначені на схемі розміщення технологічного пристрою і позначених місцях кріплень. Наприклад, динамічне зусилля на одинарну лонжу не повинно бути більшим за 700 кг•с. Запобіжний пояс, використовуваний акробатами і гімнастами, має бути добре підігнаним до фігури і шириною – не вужчим від 30 мм.
Жердини брусів перед початком кожного навчального року повинні ремонтуватися по всій довжині. При виявленні тріщин жердина негайно замінюється.
Гриф перекладини має протиратися сухою ганчіркою і зачищатися шкіркою. Пластини для кріплення крюків, розтяжок повинні бути щільно пригвинчені до підлоги, зроблені врівень із нею.
Колода гімнастична не може мати тріщин і задирок, помітних викривлень.
Опори гімнастичного козла міцно закріплюються в коробах корпусу, ноги козла вільно встановлюються й надійно фіксуються в заданому положенні.
Гімнастичні мати не повинні мати розривів.
Мостик гімнастичний має бути підбитий гумою для виключення ковзання при відштовхуванні.
Канати для лазіння повинні бути виготовлені з прядива ' (коноплі) або бавовни з три- чи чотирипрядного волокна діаметром 35–40 мм. Щоки, стиснені двома болтами, мають щільно, без щілин, охоплювати канат на всій площі прилягання. Нижній кінець каната повинен бути туго обмотаний шпагатом на довжину 100 мм і обтягнений шкіряним чи тканинним чохлом. Канат не повинен мати розривів і вузлів.
Шведську стінку надійно кріплять до стіни і перевіряють її поперечини на наявність тріщин і люфтів у місцях кріплення.
Гімнастична лавка повинна мати добру стійкість, у вузлах її кріплення гайки і болти мають бути надійно закручені.
Гімнастична палка обов'язково має рівну поверхню без тріщин, задирок і закруглені кінці.
М'ячі надувні повинні застосовуватися за номерами у суворій відповідності до віку і фізичної підготовки.
Усі спортивні снаряди для метання мають відповідати віку і статі згідно з правилами змагань.
Лижний інвентар підбирають відповідно до росту і маси спортсмена і підганяють індивідуально: палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, з петлею для захоплення рукою, загостренням для упору й обмежувальним кільцем; поверхня лиж не може мати перекосів і бокових викривлень, тріщин, задирок і сколів; ковзна поверхня має бути просмолена і змащена спеціальною маззю у відповідності до погодних умов.
Баскетбольний щит повинен бути з відповідного прозорого монолітного шматка матеріалу (бажано – загартованого, щоб не розбивався, наприклад, зі скла) розміром 1,80 м по горизонталі й 1,05 м по вертикалі. Коли ж він виготовлений з іншого непрозорого матеріалу, то має бути пофарбований у білий колір. Нижня частина щита повинна бути гладкою.
Щит жорстко кріпиться до стіни або до опори і виступає від лицевої лінії на 1,20 м. Кільця діаметром 0,45 м фарбуються в помаранчевий колір. Пристосування для кріплення сіток не повинні мати гострих країв і щілин.
Баскетбольний м'яч має бути сферичної форми і маси не менше від 567 г і не більше за 650 г. Він повинен бути накачаний до такого повітряного тиску, щоб при падінні з висоти 1,80 м, виміряній від нижньої поверхні м'яча, відскакував на висоту, виміряну до верхньої поверхні м'яча, не менш як 1,20 м і не більше за 1,40 м.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд“ на сторінці 1. Приємного читання.
