Гігієнічні норми загартовування повітрям

Гігієна фізичного виховання і спорту

Повітряні ванни розпочинають приймати при температурі в приміщенні +18-20 °С, повністю чи частково оголюючи тіло. Початкову тривалість процедури, 10 хв, щоденно збільшують на 3–5 хв, досягаючи 30-50 хв залежно від віку і стану здоров'я. Загартовування припиняють при температурі +12–15 °С. Критерієм адекватності процедури функціональним можливостям організму служить самопочуття. Поява відчуття ознобу, "гусячої шкіри" вказує на передозування загартовувальної процедури. Ефективним є поєднання загартовування повітрям з одночасним виконанням фізичних вправ. При температурі +15 °С і слабкому вітрі фізичні вправи на повітрі розпочинають у спортивному костюмі, а після 10-15 хв занять спортивний костюм знімають. У подальшому при такій температурі заняття починають без костюму (у трусах) або оголеним до поясу. Після такої підготовки можна розпочинати заняття й при нижчих температурах (до 0 °С) у спортивному костюмі з оголенням тіла впродовж занять.

Під час повітряних ванн добре проводити самомасаж (розтирання, розминання, погладжування): розпочавши з верхньої частини (голови), переходять на нижчі. Загартовувальну дію мають також прогулянки, ігри, сон на відкритому повітрі.

Гігієнічні норми загартовування водою

Вода внаслідок великої теплопровідності викликає сильніше термічне подразнення, ніж повітря при такій самій температурі. Для загартовування використовують прохолодну (+24-16 °С) і холодну (нижче за +16 °С) воду. При загартовуванні водою застосовуються обтирання, душ, обливання, купання і плавання. Найінтенсивніше діє купання, найслабше – обтирання.

Загартовування водою розпочинають з обтирання губкою, долонею чи мокрим рушником, спочатку – рук, потім – шиї, грудей, живота, спини, ніг. Початкову температуру води +28-30 °С із поступовим зниженням на 1 °С у день доводять до +15-17 °С. Тривалість обтирання зростає від 30 с до 2-3 хв.

Обливання може бути місцевим (руки, потилиця, спина, груди, ноги) і загальним, при якому воду виливають на голову і плечі з віддалі 5-8 см від тіла. Душ інтенсивніше діє в порівнянні з обтиранням та обливанням. Він буває гарячим (+39-42 °С), теплим (+36-37 °С), індиферентним (+34–35 °С), прохолодним (+20-33 °С) і холодним (нижче від +20 °С); контрастним (чергування води різної температури); за силою й характером падіння води на тіло – дощовим, каскадним, круговим, душем Шарко, підводним.

Найкращий загартовувальний ефект досягається за допомогою контрастного душу. Під дією теплої води судини розширюються, а під дією холодної – звужуються (гімнастика судин шкіри). Контрастний душ нормалізує тонус стінок дрібних артерій, сприяє зняттю і попереджає судинний спазм (профілактика судинних неврозів, гіпертонічної хвороби), нормалізує діяльність центральної нервової системи, покращує розумову працездатність, створює приємний емоційний стан, зменшує можливість виникнення застудних захворювань. Каскадний душ викликає інтенсивну рефлекторну і місцеву масажну дію. Душ Шарко і підводний душ-масаж мають гартувальну, масажну і іонізувальну дії.

Найінтенсивнішими з водних процедур є купання і плавання. Купання у відкритих водоймах розпочинають при температурі води +18-22 °С і повітря – +20-22 °С із 2-5 хв, потім поступово подовжують тривалість процедури до 10–20 хв і більше. Кращий час для купання – літо, після зарядки, вранці і в 17-18 (16-19) год залежно від кліматичних зон. Повторні купання протягом дня значно посилюють його дію на організм.

Зимове купання (моржування) – надзвичайно інтенсивний подразник, що викликає напружену реакцію всього організму (стрес), у першу чергу, нейроендокринної системи (гіпоталамуса, гіпофізу, наднирників). Тривалість купання в перший сезон не повинна перевищувати 20 с, у другий – 40-50 с, у третій – 60-70 с. Раціональні зимові купання сприятливо впливають на організм, проте не можуть бути рекомендовані як масовий засіб загартовування. Для моржування потрібно мати добре здоров'я, достатню попередню підготовку звичайними засобами загартовування, наявність відповідних місць для купання (не можна купатися наодинці), а також проходити систематичний лікарський контроль.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні норми загартовування повітрям“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям
  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд