Збільшення обсягу навчального процесу в закладах освіти і домашньої підготовки призвело до прогресування гіподинамії та дисгармонійного фізичного розвитку молоді (дефіцит і надлишок маси тіла, зниження функціональних показників серцево-судинної, дихальної і м'язової систем), порушень у неї осанки й опорно-рухового апарату, дефектів зору, нервово-психічних відхилень, схильності до хворобливості та загалом зниження працездатності.
Інтенсифікація освітніх програм, дефіцит вільного часу, переваги пасивного відпочинку, надмірне захоплення сидінням за комп'ютером і телевізором – причини значного дефіциту рухової активності школярів, що проявляється рядом несприятливих соціально-біологічних наслідків, а саме у зниженні здоров'я й підвищенні захворюваності.
За результатами обстежень установлено, що число відносно здорових дітей, які приходять у перший клас, зменшується наприкінці першого року навчання. Збільшення шкільного навантаження і перехід на нову форму навчання у другому класі підвищує рівень захворюваності (збільшується кількість пропущених через хворобу днів на одну дитину). Звикання до шкільного життя в четвертому класі дещо покращує рівень захворюваності, але перехід до предметного навчання знову погіршує показники здоров'я. Із закінченням навчання в середніх навчальних закладах тільки незначна частина випускників увижаються здоровими, і ця тенденція з року в рік прогресує. Серед порушень здоров'я дітей і підлітків переважають функціональні відхилення (ендокринно-обмінні, а серед систем організму – серцево-судинної, кістково-м'язової й нервової). Знизилися й силові можливості підлітків за показниками динамометрії кисті.
Поглиблене навчання предметів (підвищений обсяг освітнього навантаження в умовах дефіциту навчального часу) викликає в цих учнів значне психоемоційне напруження, тим часом як тривалість сну, обсяг рухової активності й час перебування на свіжому повітрі різко скорочуються. Усе це в комплексі знижує загальну неспецифічну резистентність молодого організму, призводить до формування різних функціональних розладів, прискорює перехід таких порушень у хронічні захворювання.
Неадекватні емоційно-стресові реакції, препубертатна перебудова організму призводять до зриву функціональних механізмів адаптації. У багатьох випадках причини цих змін пов'язані з дефіцитом фізичної активності. Недостатня рухова активність негативно впливає на функції юного організму і є патогенетичним фактором у виникненні і розвитку ряду захворювань.
Причини високого рівня порушень фізіологічних функцій і систем організму у школярів зумовлені, перш за все, віково-статевими особливостями реактивності молодого організму, способом життя, ступенем рухової активності, режиму навчання, рівня розумового навантаження, меж та обсягів інформації, що сприймається школярами.
Науково доведений тісний зв'язок фізичного виховання зі станом здоров'я школярів. Фізичні вправи, що складають систему фізичного виховання, впливаючи механізмами біологічної дії на людину, дозволяють досягнути значного оздоровчого ефекту. Сприяючи формуванню рухових навичок, удосконалюючи такі якості як швидкість, сила, витривалість і спритність, фізичне виховання формує ряд морально- вольових рис: сміливість, рішучість, наполегливість. Розумне використання факторів природи (повітряне і водне середовища, сонячну радіацію) у поєднанні з фізичними вправами й оптимальними гігієнічними умовами забезпечує значний оздоровчий ефект.
Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів“ на сторінці 1. Приємного читання.
