Гігієнічні правила загартовування

Гігієна фізичного виховання і спорту

Принцип комплексності. Найбільший оздоровчий ефект загартовування можливий тільки при одночасному цілеспрямованому застосуванні комплексу різноманітних загартовувальних засобів (сонце, повітря, вода). Фізіологічна дія на організм южного засобу взаємодоповнює й розширює діапазон компенсаторно-пристосувальних реакцій організму і посилює оздоровчу дію загартовування.

Принцип систематичності. Засіб загартовування має ефект тільки в тому випадку, коли застосовується регулярно, без тривалої перерви. Багаторазова й систематична короткочасна термічна дія з поступовим збільшенням сили подразнення призводить до формування стійкої адаптації організму людини до конкретного подразника. При вимушених тривалих перервах загартовування відновлюють зі слабших процедур порівняно з застосовуваними в попередні рази.

Принцип поступовості – східчасте підвищення сили дії подразника. Наприклад, приступаючи до водних процедур, потрібно розпочинати з прохолодної води і поступово переходити до холоднішої.

Принцип оптимального дозування процедур. Правильне дозування – це та доза, що найбільше відповідає функціональним особливостям і можливостям конкретної людини, зокрема, й її стану здоров'я. Тому всі процедури і методики загартовування мають строгий віковий характер. При виборі загартовувального засобу головним є сила подразника, а не тривалість його дії.

Загартовування за допомогою низьких температур

Фізіологічні основи загартовування холодом. Основне гігієнічне значення різних температур довкілля полягає в їх впливі на тепловий обмін організму з навколишнім середовищем: висока температура сповільнює віддачу, низька, – навпаки, підвищує її. Завдяки досконалості терморегуляторних механізмів, інтегрованих і керованих центральною нервовою системою, людина здатна пристосовуватися до різних температурних умов і короткочасно переносити навіть значні відхилення від оптимальних значень. Зміна зовнішньої температури активує фізіологічні механізми вироблення тепла та його віддачі в навколишнє середовище. При низькій температурі повітря (починаючи з +15 °С) підсилюється розпад поживних речовин в організмі, що служать джерелом енергії; при високій (вище від +25 °С) – він зменшується. Основний обсяг тепла виділяється з поверхні шкіри в результаті

• випромінювання в навколишнє середовище (приблизно 45%);

• конвекції, тобто пошарового нагрівання повітря, що прилягає до тіла і перебуває в певному русі (близько 30 %);

• випаровування вологи зі шкіри і слизових оболонок дихальних шляхів (близью 25 %).

Решта тепла витрачається на зігрівання їжі, вдихуваного повітря і витрачається з виділеннями – до 10 %. У стані споюю і теплового комфорту тепловтрати конвекцією складають 15,3 %, випромінюванням – 55,6 %, випаровуванням – 29,1 %.

У реакції організму на дію температурного подразника (повітряна чи водна процедура) виділяють три фази. У першій фазі (при вдиху холодного повітря) у шкірі і слизових верхніх дихальних шляхів відбувається спазм дрібних артерій, знижується кровотік і температура шкіри, завдяки чому зменшується віддача тепла. У недостатньо чи незагартованих людей перша фаза виразніша як за ступенем зниження температури шкіри і слизових оболонок, так і за тривалістю цієї реакції. У другій фазі рефлекторно, через нейроендокринну систему, збільшується обмін речовин, вироблення енергії скелетними м'язами, печінкою, внутрішніми органами, посилюється кровообіг, розширюються судини шкіри, зростає кількість функціонально активних капілярів у шкірі. Організм зберігає постійну температуру тіла за рахунок інтенсивнішого вироблення тепла. При проведенні гартувальних процедур потрібно досягати цієї фази і не допускати розвитку третьої, яка з'являється внаслідок перенапруги і зриву регуляторно- захисних механізмів і служить ознакою передозування загартовувальної процедури. У цій фазі кровотік у шкірі сповільнюється, вона набуває синюшний відтінок, з'являється "гусяча шкіра", людина відчуває неприємне дрижання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні правила загартовування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування
  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд