Перепади температур повітря по горизонталі, вертикалі і впродовж доби в різних приміщеннях житлових будинків не повині бути більшими від 2–3 °С, різниця між температурою повітря і внутрішньої поверхні стін – не більше за З °С.
Методи визначення вологості повітря.
Абсолютну вологість повітря визначають за допомогою психрометрів: станційного психрометра Августа (рис. 3.1, а) й аспіраційного психрометра Ассмана (рис. 3.1, б), використовуючи за результатами показів першого формулу Реньо [А = В – a (tc – tв)H, де А – абсолютна вологість, мм рт. ст.; В – максимальний тиск водяної пари в повітрі при температурі вологого термометра, взятої з таблиці, мм рт. ст; а – психрометричний коефіцієнт, який дорівнює 0,00128 при визначенні вологості в нерухомому кімнатному повітрі, 0,0010 – у приміщенні з невеликим рухом повітря, 0,009 – у зовнішній атмосфері в безвітряну погоду та 0,00079 – за наявності невеликого вітру•, tc – температура сухого термометра, °С; tв – температура вологого термометра, °С; Н – атмосферний тиск під час дослідження, мм рт. ст.], а другого – формулу Шпруна [А = В – 0,5 (tc – tв)H/755, де А – абсолютна вологість; В – максимальна вологість при температурі вологого термометра, мм рт. ст.; tc – температура сухого термометра, °С; tв – температура вологого термометра, °С; Н – атмосферний тиск під час дослідження, мм рт. ст.; 0,5 – сталий психометричний коефіцієнт; 755 – середній атмосферний тиск, мм рт. ст.]. Відносну вологість для обох психрометрів вираховують за формулою:
де С – відносна вологість, %; А – абсолютна вологість повітря, мм рт. ст.; F– максимальна вологість при температурі сухого термометра, мм рт. ст.
Відносну вологість повітря за показниками стаціонарного й аспіраційного психрометрів також можна знайти, послуговуючись спеціальними таблицями.
Окрім зазначених психрометрів, для визначення вологості повітря використовуються волосяні гігрометри (рис. 3.1, в), де добре очищена і знежирена світла волосина одним кінцем прикріплена до рамки штатива, а другим – перекинута через блок і трохи натягнута невеликим вантажем. До блока прилаштована стрілка, яка залежно від зміни довжини волосини переміщується вздовж шкали, градуйованої у відсотках відносної вологості.
Рис. 3.1. Стаціонарний психрометр Августа(а), аспіраційний психрометр Ассмана (б), волосяний гігрометр (в), гігрограф (г)
Плівчастий гігрометр становить собою металевий каркас зі шкалою і стрілкою, з'єднаною з натягнутою на металеве кільце біологічною плівкою, розширення або скорочення якої передається стрілці, що пересувається вздовж шкали.
Безпосередню реєстрацію змін відносної вологості повітря впродовж доби, тижня здійснюють гігрографом (добовим, тижневим), у якому до пучка знежирених волосин через важелі прикріплена стрілка з пером, що записує криву на паперову стрічку (рис. 3.1,г).
За Будівельними нормами і правилами П-33-75 "Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря", оптимальна відносна вологість у житлових і громадських приміщеннях у холодний і перехідні сезони повинна становити 30-45 %, у теплий сезон – 30-60 %. Допускається збільшення відносної вологості повітря житлових і громадських приміщень упродовж року до 65 %.
Допоміжну роль в оцінці вологості повітря може відігравати дефіцит насичення – різниця між максимальною й абсолютною вологістю при даній температурі повітря, а також точка роси – температура, за якої водяна пара в повітрі починає насичувати простір, тобто переходити у краплинорідкий стан та осідати на холодних предметах у вигляді роси.
Зменшення дефіциту насичення свідчить про збільшення насиченості повітря вологістю. При дефіциті насичення, близькому до нуля, вміст вологи в повітрі близький до максимального насичення.
Допустима мінімальна температура на внутрішній поверхні стіни для запобігання конденсації вологи в приміщенні з відносною вологістю 60 % і температурою +20 °С не може бути нижчою за +12 °С.
Методи вимірювання атмосферного тиску. Атмосферний тиск вимірюють за висотою стовпчика ртуті, що врівноважує цей тиск. Тиск атмосфери, який урівноважує стовпчик ртуті заввишки 760 мм при температурі 0 °С на рівні моря і географічній широті 45 °, вважають нормальним. При цьому атмосфера тисне на поверхню Землі з силою 1,0333 кг/см2, що дорівнює 1 атм (техніча одиниця тиску). За одиницю виміру атмосферного тиску за Міжнародною системою одиниць (СІ) обрано паскаль. Один паскаль (1 Па) – це тиск, створений силою один ньютон (1 Н), рівномірно розподіленою на площі 1 м2. Атмосферний тиск у рівнинних районах становить близько 100000 Па, тому для зручності користуються гектопаскалями – гПа. Міліметри ртутного стовпчика перераховують у гектопаскалі: 1 мм рт. ст = 1,333 гПа (1 гПа = = 0,75 мм рт. ст.).
Атмосферний тиск вимірюється барометрами різних типів.
Ртутний чашковий барометр (рис. 3.2, а) складається з вертикальної скляної трубки, наповненої ртуттю, запаяної зверху і відкритої внизу. Нижній кінець трубки поміщено в чашку із ртуттю. У верхній частині трубки над ртуттю утворюється торичелієва порожнеча. При підвищенні атмосферного тиску повітря тисне на поверхню ртуті в чашці й рівень її у трубці піднімається. За шкалою, розташованою в прорізі захисного металевого футляра у верхній частині барометра навпроти меніска ртуті у трубці, визначають тиск із точністю до цілих міліметрів, за другою рухомою шкалою – ноніусом – із точністю до десятих міліметра.
Серед ртутних існують також ртутні сифонні барометри (рис. 3.2, б), які дещо подібні до описаного вище ртутного чашкового барометра.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3“ на сторінці 2. Приємного читання.
