Функціональний стан організму людини, рівень її розумової й фізичної працездатності залежать від загальної калорійності денного раціону і раціонального розпорядку прийому їжі протягом доби. У дорослих 3–4-разове вживання їжі, у дітей дошкільного віку – 4-5-разове. Три основні прийоми їжі – сніданок, обід і вечеря; четвертим може бути другий сніданок або підвечірок (між обідом і вечерею) у залежності від умов і традицій життя. Загальні гігієнічні умови до режиму харчування – постійний час уживання їжі й пропорційне за часом доби співвідношення їх умісту і калорійності. Ці правила зумовлені особливостями біоритму обмінних процесів людини.
Оптимальна калорійна вартість денного раціону приблизно наступна: сніданок – 30–35 %, другий сніданок – 10-15 %, обід – 35-40 %, вечеря – 15-20 %. Основну частину білкових і жирних продуктів доцільно приймати в першій половині дня. Вечеря повинна бути переважно вуглеводневою (каші, вінегрети). Кожне вживання їжі повинно включати овочі і фрукти, бажано свіжі (салати). При помірних енерговитратах кількість ужитого хліба протягом дня не має перевищувати 250–350 г.
Відносний вміст білків у сніданку повинен бути більшим – 20-22 %, жирів – 35, вуглеводів – 43-45 %, у денному раціоні відповідно – 15, 30 і 55 %. Обід має містити 40 % від калорійності денного харчового раціону. Перевищення цього рівня викликає фізіологічне перенапруження органів травлення. На вечерю потрібно відносно менше білків і жирів; перевагу тут надають овочевим стравам, кашам, фруктам, нежирним сортам сиру, кефіру. Вечеряють за 3–4 год до сну: за цей час основний процес травлення завершується. їжа не повинна бути дуже гарячою чи холодною. Рекомендується їсти повільно, ретельно пережовуючи.
Режим харчування при заняттях фізкультурою та спортом
Для спортсменів бажане чотириразове харчування, а в деяких видах спорту – й додаткове харчування на тренуваннях (на дистанції). Оптимальним є наступний приблизний розподіл калорійності добового раціону: сніданок – 25-30 %, обід – 30–35, підвечірок – 15, вечеря – 25-30 %. Указані величини можуть змінюватися залежно від часу основних тренувань. У спортсменів порівняно з особами, які не займаються спортом, відносна калорійність сніданку й обіду дещо знижена, а вечері – збільшена. Зазвичай у спортсменів через 1,5–2 год після сніданку розпочинаються тренування.
Енерговитрати спортсменів в окремі дні тижня в порівнянні з особами, які не займаються спортом, значно вищі, що зумовлює характер побудови тренувального циклу. У день тренувань енерговитрати можуть сягати 6000–7000 ккал, а в день відпочинку – до 2500-3000 ккал.
Харчування спортсмена варіюється і в залежності від періодів та завдань тренувань: базисне харчування в підготовчий період (період накопичення), харчування в період перед змаганнями і змагальний період (період реалізації). Залежить харчування і від виду спорту.
При тренуваннях переважно анаеробного характеру (швидкісно-силова робота) фізіологічно доцільною є змішана дієта для створення достатнього запасу глікогену. Перед тривалим тренуванням або змаганням корисно випивати розчин глюкози з лимоном. Глюкоза покращує всмоктування води у шлунку. Вживання ж розчину глюкози підвищеної концентрації (30-40 %) безпосередньо на дистанції затримує рідину в шлунку, що може викликати дискомфорт. Тому розчин цукру потрібно вживати з урахуванням індивідуальної переносності (10 або 40 %).
Спортивні заняття повинні розпочинатися не раніше ніж через 2 год після вживання їжі, а змагання – через 3,5 год.
Особливості харчування спортсменів
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування“ на сторінці 1. Приємного читання.
