Загартовування сонячним промінням

Гігієна фізичного виховання і спорту

Загартовування сонцем – найдавніший і найпоширеніший метод і має загальнозміцнювальну профілактичну та лікувальну дію. Сонячне світло складається з видимого (сонячний спектр) і невидимого (інфрачервоного й ультрафіолетового) проміння. Поглинанню і розсіюванню сонячних променів в атмосфері сприяють атмосферний пил, дим, водяна пара. Інтенсивність дії на людину сонячної радіації залежить від здатності навколишньої місцевості відбивати світло (альбедо). Добре відбивають сонячне проміння пісок, вода, сніг (особливо в горах), тим часом як трава, зорана земля його поглинають, тому інтенсивність сонячного опромінення на піщаному пляжі в два рази сильніше, ніж на трав'яному. При сонячному опроміненні виробляється вітамін D, але слід пам'ятати, що надмірне ультрафіолетове опромінення руйнує нитки ДНК (сприяє злоякісним новоутворенням).

Сонячно-повітряні ванни потрібно розпочинати приймати протягом 2–3 днів у затінку. Спочатку на шкірі з'являється теплова еритема, а через 4-12 год – ультрафіолетова еритема. Теплова блідне і зникає через 1 год, а ультрафіолетова – через 24-48 год. Кращий час для загорання влітку на півдні – вранці до 10 год і звечора в 17–19 год, а в середніх широтах – до 11 год і в 16-18 год. Приймати сонячну ванну потрібно не раніше як через 30–40 хв після їжі і в горизонтальному положенні тримати ноги спрямованими в бік сонця. Обов'язково слід закривати голову (зонтом, шапкою). При систематичних заняттях спортом на відкритому повітрі потреба у спеціальних прийомах сонячних і повітряних ванн зменшується.

Обережність у сонячному загартовуванні потрібно проявляти в період змагань, коли спортсмен зазнає значних фізичних навантажень (індивідуальний підхід залежно від рівня фізичного розвитку, стану здоров'я, тривалості перебування на відкритому повітрі, характеру погоди та ін.). Між закінченням сонячної ванни і початком тренування повинно пройти не менш ніж 3 год.

Рівні сонячного світла напряму впливають на здатність чоловіків до запліднення. Для покращення репродуктивних функцій чоловіків учені рекомендують частіше гуляти в сонячну погоду й отримувати адекватні дози ультрафіолету. Нестача сонця скорочує кількість сперматозоїдів у спермі і зменшує ймовірність запліднення яйцеклітини. Ультрафіолет ефективно попереджає фрагментацію ДНК сперми – одну з причин чоловічого безпліддя, яке виникає в більшості випадків через клітинне пошкодження внаслідок інфекцій, надмірного куріння тютюну або похилого віку батька.

Рекреація та активний відпочинок

Рекреація – система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для відновлення їх здоров'я і працездатності шляхом культурно-оздоровчої і спортивної діяльності на лоні природи у спеціалізованих зонах, розташованих поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку і здійснюється під час туристичних поїздок з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв тощо.

Термін "рекреація" значно ширший за поняття відпочинку, гри чи самозадоволення; це те заняття, яке відтворює природну екосистему (річки, парку, лісу, заповідника, ландшафтного феномену), зберігає культурно важливі пам'ятки (архітектури, археологічних ділянок), активно проводиться на відкритому повітрі за різних умов навколишнього середовища, забезпечуючи відновлення фізичних, емоційних та інтелектуальних сил людини і сприяючи попередженню захворювань. Рекреацію проводять переважно у вихідні та святкові дні і реалізують екскурсійно-туристичними заходами та в процесі занять фізичними вправами. Розрізняють короткотермінову і тривалу рекреацію. До рекреаційних відносять усі види ресурсів, що можуть використовуватися для задоволення потреб населення у відпочинку і туризмі.

У зв'язку з цим виділяють наступні поняття:

Рекреаційна зона – територія, призначена для організації місця відпочинку населення, яка включає парки, сади, лісопарки, пляжі, а також природні території й об'єкти, які особливо оберігаються.

Рекреаційний ліс – природний або посаджений масив дерев, використовуваний для відпочинку і санаторно-курортного лікування.

Рекреаційні кліматичні ресурси – кліматичні умови, що сприяють організації відпочинку і лікуванню людей: комфортна температура, вологість, сонячне випромінювання, водне середовище (моря, ріки, озера).

Професійна рекреація – відпочинок з метою відновлення працівником (спортсменом) сил, витрачених у процесі трудової (спортивної) діяльності й потрібних для кваліфікованого виконання подальших професійних обов'язків.

Популярність того чи іншого виду рекреації пов'язана з матеріальними витратами і навколишнім середовищем, тобто територією, на якій проводиться рекреація, а також з ефективністю дії на організм людини фізичних вправ і зовнішніх факторів.

Кліматорекреація і кліматореабілітація. Рекреація і реабілітація в різних кліматичних зонах широко застосовувані практичною і спортивною медициною. Використання природних факторів у поєднанні з фізичними навантаженнями і загартовуванням із профілактичною і лікувальною метою сприяють нормалізації психоемоційного стану, підвищенню працездатності тощо.

Геліопроцедури, купання в морі мають оздоровчий ефект, якщо відбуваються без перенапруження механізмів терморегуляції. Оптимальною середньодобовою температурою сезону є температура від +20 ° до +23 °С. Другою вимогою до умов рекреації й реабілітації є сухе або помірної вологості повітря, рідкі опади і шторми – тоді можливі всі без обмежень кліматопроцедури.

Для проведення курсового лікування морським повітрям потрібно знати середньодобову мінімальну і максимальну температуру повітря та їх відхилення від середньодобової в різні сезони, а також відносну вологість, інтенсивність ультрафіолетового опромінення, температуру морської води тощо. На підставі отриманих даних оцінюються оптимальні умови для рекреації спортсмена (хворого), тобто час поїздки на тренувальні збори, які мають бути наближені до умов змагань. Для морського купання температура води повинна бути не нижче від +18 °С, а для хворих рекомендується щадний температурний режим, особливо при серцево-судинних і легеневих захворюваннях.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загартовування сонячним промінням“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням
  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд