Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

Гігієна фізичного виховання і спорту

На заняттях оздоровчими фізичними вправами вирішуються виховні, освітні й оздоровчі завдання шляхом застосовання різних за структурою й інтенсивністю фізичних вправ. Найпоширенішими формами оздоровчих фізичних вправ ε урок (заняття) фізичної культури в дитячому садку, школі, виші, тренування у групах здоров'я, спортивній секції, самостійне тренування, ранкова гігієнічна гімнастика, вправи перед початком роботи, фізкультпаузи, фізкультхвилинки, туристичні походи, прогулянки, рухові ігри.

Залежно від гігієнічних завдань усі форми оздоровчих фізичних вправ можна розподілити на три групи:

• розвивальні (урок фізкультури, тренування у групах здоров'я, самостійні тренування);

• підготовчо-стимулювальні (ранкова гігієнічна гімнастика, зарядка після денного сну, вправи перед початком роботи);

• відновні (активний відпочинок: прогулянки, туристичні походи на невелику віддаль, рухові ігри, фізкультпаузи, фізкультхвилинки).

Гігієнічні вимоги до структури, змісту і ступеня навантажень у розвивальних формах оздоровчих фізичних вправ. Розвивальні форми занять оздоровчими фізичними вправами вирішують одне гігієнічне завдання – розвиток і підтримання рухових якостей на рівні вікових і статевих нормативів. Тому гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень таких занять однакові. На кожному занятті мають бути отримані ближчий і віддалений тренувальні ефекти, достатні для розвитку кумулятивного тренувального ефекту, який забезпечує розвиток і підтримання основних рухових якостей на рівні віково-статевих нормативів.

Структура, зміст, обсяг та інтенсивність фізичних навантажень кожного заняття повинні попереджати можливу негативну дію фізичних вправ на здоров'я людини, яка займається. Для виконання вказаних вимог структура занять фізичними вправами має містити три частини: підготовчу, основну і заключну.

Гігієнічна характеристика підготовчої частини заняття. У цій фазі заняття підвищуються працездатність і функціональний рівень адаптаційних фізіологічних систем. Для правильного виконання розминки важливо розуміти її фізіологічні механізми. Прості рухи без великої амплітуди і навантаження викликають виділення в порожнини суглобів синовіальної рідини, що запобігає безпосередньому тертю між хрящами суглобів і тим самим – їх пошкодження. Саме тому не рекомендується розпочинати тренування з бігу без попередньої розминки. Ці самі вправи спрямовані на збільшення еластичності сухожиль і зв'язок. Оптимальні умови для ефективної роботи м'язів створюються за їх температури +38 °С (тоді зменшуються в'язкість, втрата енергії на внутрішнє тертя, м'язи набувають здатність виконувати рухи швидше і потужніше, знижується можливість їх пошкоджень і розривів).

Для підготовки організму до інтенсивного навантаження потрібно підвищити функцію аеробної системи. Період її впрацьовування складає 3 хв, тому для стимуляції її функції потрібно не менше ніж 3 хв, а краще – 5–6 хв із навантаженням нарівні 50 % від максимального при ЧСС 130-150 уд./хв. За цей час покращується діяльність дихальної системи, її координація з системою легеневого кровообігу; збільшується кількість задіяних судин (артеріол, капілярів, венул) у скелетних м'язах; поступово підвищується ударний і хвилинний об'єми серця, зростає здатність систем крово- і лімфообігу видаляти продукти обміну з м'язів, що працюють. Збільшення кровообігу шкіри сприяє підвищеній тепловіддачі й попереджає перегрівання. Упродовж розминки зростає тонус нервової системи, покращується координація рухів, знижується ймовірність травм і пошкоджень при виконанні технічно складних вправ.

У такий спосіб, розминка в будь-якому розвивальному занятті оздоровчими фізичними вправами повинна включати гімнастичні вправи для всіх суглобів із помірними зусиллями на розтягнення з метою підготовки м'язів і суглобів до інтенсивного навантаження; циклічні вправи (біг), що стимулюють функцію аеробної системи і сприяють підготовці організму (особливо серцево-судинної й дихальної систем) до основної частини занять. Перша частина розминки в основному підготовча, друга частина має розвивальний ефект.

Гігієнічна характеристика основної частини занять. Основна частина занять змінна і залежить від форми (урок, тренування у групі здоров'я та ін.), умов і місця занять (спортивна зала, стадіон, парк), вікових і статевих функціональних можливостей людини. Загальною гігієнічною вимогою до структури, змісту і нормування навантажень основної частини розвивальних занять оздоровчими фізичними вправами є те, що вони повинні забезпечити належний тренувальний ефект для досягнення і збереження відповідності рівня рухових якостей віково-статевому нормативу. Для вирішення цього завдання мас бути виконаний певний обсяг цілеспрямованих вправ протягом тижня – тобто у плані занять враховують тижневий цикл занять. Разом з цим, незалежно від кількості і змісту' занять протягом тижня на кожному занятті (в основній частині) повинні витримуватися такі загальні положення:

• на одному занятті доцільно розвивати декілька рухових якостей, тобто зміст занять повинен бути комплексним;

• обсяг навантаження, спрямованого на розвиток якої- небудь якості, повинен бути достатнім для досягнення вираженого ближчого і віддаленого тренувального ефекту;

• навантаження потрібно чергувати за інтенсивністю дії на серцево-судинну систему (оцінюється за ЧСС), за характером енергозабезпечення (аеробні й анаеробні), спрямованістю на розвиток окремих м'язових груп.

Дотримання зазначених гігієнічних положень основної частини оздоровчого фізичного заняття забезпечує тренувальний ефект достатнього рівня у відповідності до віково-статевих нормативів за комплексом основних рухових якостей, а також попереджає перевтому і перенапругу.

Гігієнічне значення заключної частини занять важливе для того, щоб дати організму поступово відновити хвилинний об'єм серця. Після припинення інтенсивного навантаження хвилинний об'єм серця деякий час, особливо перші 3–5 хв., залишається підвищеним у силу погреби погасити кисневий борг, видалення продуктів обміну з тканин, певної інерції в роботі серця, зменшення збудження нервової системи. У заключній частіші можуть використовуватися спеціальні вправи, що підсилюють відновний ефект (розслаблювальні, дихальні).

Підготовчо-стимулювальні форми оздоровчих фізичних вправ. Ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка) покликана активувати фізичні функції організму, перевести їх зі стану спокою нічного сну в оптимальний стан для швидкого переходу до нового рівня адаптації.

Структура, зміст і фізіолого-гігієнічне нормування фізичних вправ ранкової гігієнічної гімнастики подібні й для розвивальних вправ. Використовуються переважно вправи для суглобів. Ше в ліжку можна розпочинати (особливо людям похилого віку) вправи на розтягування, динамічне скорочення дрібних м'язових груп можна поєднувати з самостійним розвивальним тренуванням (тоді розминку подовжують). До комплексу вправ райкової гігієнічної гімнастики рекомендують включати ходьбу, потягування, нахили і повороти тулуба, вправи на розтягування, присідання, підстрибування, на точність рухів і концентрацію уваги, вправи з імітацією професійних операцій.

Фізкультурні паузи. Вони виконуються через 3 год після початку роботи або навчання протягом 10 хв, якщо в повітрі виробничого приміщення є шкідливі домішки, то фізичні вправи потрібно робити на свіжому повітрі чи у приміщенні з достатньою вентиляцією.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті
  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд