Тренування в горах широко використовується з метою підготовки спортсменів до змагань на середніх висотах, покращення працездатності, розширення функціональних можливостей організму і вдосконалення витривалості, швидшого відновлення, активного відпочинку, реабілітації й лікування спортсменів і частіше проводиться на висотах 1000-1200 чи 1500-2500 м. Гірський клімат має ряд особливостей: знижені атмосферний тиск і вміст кисню (на високогір'ї), значні інфрачервоне й ультрафіолетове опромінення, чисте і прозоре повітря, певні температурні режими (низька температура вночі), вологість.
Вибір і термін перебування в горах узгоджується єдністю рівнинної й гірської підготовок (в умовах середніх висот звичайно триває 3-5 тижнів), а також індивідуальними особливостями спортсменів, рівнем їх підготовки, кліматичними умовами місцевості й іншими факторами. Перед виїздом усі спортсмени повинні пройти поглиблений медичний огляд. Оптимізація процесів адаптації до гірських умов відбувається при дотриманні раціонального добового режиму, складеного з дотриманням місцевих умов, застосування різноманітних відновних засобів, організації нічного і денного сну (особливо на початковому періоді), раціонального харчування.
У харчуванні дотримуються наступного балансу білків, жирів і вуглеводів: 1:0,7:4. Кількість білка повинна складати 2,2-2,5 г на 1 кг маси (раціон збагачується молоком і молочними продуктами, м'ясом, рибою). Рекомендується збільшити частку свіжих овочів і фруктів, сухофруктів (містять необхідні для цих умов лужні елементи), проводити комплексну вітамінізацію, застосовувати вітамін В15 (пангамовакислота), який підвищує стійкість організму до гіпоксії (приймається в дозі 150 мг щоденно за тиждень до поїздки і протягом усієї гірської підготовки). До їжі включають гліцерофосфат заліза, що сприяє підсиленню синтезу гемоглобіну і міоглобіну.
Зазвичай у горах покращується апетит, тому спортсменам необхідно систематично контролювати свою масу.
Гігієнічне забезпечення підготовки спортсмена в адаптації до різких змін часових поясів
Проведення спортсменами змагань із різкою значною зміною часових поясів потребує певних знань і навичок для швидшої адаптації організму в нових умовах. Зміна часових поясів викликає в організмі явище десинхронозу – розбалансованості добового ритму психофізіологічних функцій організму. Відновлення звичної функції організму – це процес адаптації, тобто синхронізація біологічного часу з астрономічним.
Потрібно зауважити, що чим більша різниця в часі, тим триваліша тимчасова адаптація. З перших днів зміни часового поясу на спортсмена впливає не тільки різниця в часі, але й комплекс факторів – природних, побутових, метеорологічних. Спершу у спортсмена з'являється стан збудження, більшого бажання тренуватися, показати вищі результати тощо; з 3-го ж по 8-й день у період формування нового добового стереотипу спостерігаються погіршення самопочуття, в'ялість, швидка втомлюваність, зниження спортивної працездатності і координації рухів, порушення сну, розлади травлення. Зазвичай після 10–12-го дня процес тимчасової адаптації в основному завершується. Проте перебіг адаптації в окремих спортсменів має значні індивідуальні відхилення. Установлено, що добре треновані спортсмени легше і швидше адаптуються до нових умов, ніж ті, які раніше мали досвід зміни часових поясів.
Зважаючи на тривалість адаптаційних змін, спортсменам для участі у змаганнях у місцевостях зі значною різницею в часі (6–8 год) рекомендується приїздити на місце їх проведення за 12–20 днів до старту. Перед перельотом спортсмени повинні добре відпочити, а під час польоту – не спати. Бажано прибути на нове місце в 19-20 год за місцевим часом. Після вирішення організаційних питань розміщення, вечері і прогулянки спортсмени мають о 23 год лягти спати (при дотриманні зазначеного людина швидко засинає і вчасно прокидається).
Основним гігієнічним положенням тимчасової адаптації ε неухильне виконання нового раціонального добового режиму, складеного з огляду на місцеві умови. Такий режим ураховує й забезпечує правильне чергування тренувань і відпочинку, певні години вживання їжі, встановлені години сну, денної активності, необхідні відновні заходи.
Як і звичайно, робочий день розпочинається з обов'язкової ранкової гігієнічної гімнастики з подальшим проведенням однієї з водних процедур (30-40 хв). Після обіду передбачений сон тривалістю 1–2 години. За сніданком і після обіднього сну випиваються тонізувальні напої (міцний чай, кава, какао). Перед сном здійснюється невелика прогулянка на свіжому повітрі.
Їжа повинна бути різноманітна і смачна. М'ясна і жирна їжа включається на сніданок та обід. Вечеря обов'язково містить молоко і кисломолочні продукти.
Нормування тренувальних навантажень у процесі адаптації здійснюється індивідуально, з урахуванням даних спортсмена, його самопочуття і працездатності.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 11
Тема: Гігієнічне забезпечення спортивних тренувань
Мета заняття: перевірка теоретичних знань студентами особливостей гігієнічного забезпечення спортивних тренувань, зокрема, в різних кліматичних умовах і змінах часових поясів.
Місце заняття: навчальний клас.
Тривалість заняття: 2 години.
Матеріальне забезпечення заняття: навчальні таблиці, діапозитиви за темою.
Обсяг роботи студентів на занятті:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов“ на сторінці 1. Приємного читання.
