До них відносяться запах, смак, колір і прозорість, тобто властивості, що можуть бути визначені органами чуття людини. Органолептичні властивості води характеризуються
• 1) інтенсивністю допустимої зміни органолептичних показників води (запах, присмак, колір, мутність);
• 2) вмістом хімічних речовин, шкідливість яких визначається їх здатністю в найменших концентраціях погіршувати органолептичні властивості води.
Прозорість – це здатність пропускати світло і робити видимими предмети, що знаходяться на певній глибині. Прозорість води визначає кількість розміщених у ній механічних і хімічних домішок.
Прозорість питної води повинна бути не менше від 30 см (крізь цей шар води можна прочитати шрифт Снеллена). У природних спортивних басейнах прозорість має бути такою, щоб на глибині 4 м було видно білий диск діаметром 20 см, а у штучних – диск діаметром 15 см на чорному тлі. Для плавальних басейнів прозорість води важлива й тим, що дозволяє тренерам і глядачам стежити за технікою плавання.
Мутність залежить від вмісту в воді завислих часток. Вода значної мутності завжди викликає підозру в епідемічному відношенні, погіршує умови занять спортивним і підводним плаванням. Мутність води визначається фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами або спеціальним приладом – мутнометром (нефелометром), в якому досліджуваний зразок зіставляється з еталонними розчинами. Відповідно до спеціальної шкали мутність води не повинна перевищувати 1,5 мг/л (Держстандарт 2874-82).
Колір. Питна вода повинна бути прозорою. Забарвлення воді додають хімічні, фізичні та біологічні (водорості) домішки. Безколірна вода підземних джерел. У відкритих водоймах вода має забарвлення: жовтий відтінок свідчить про наявність солей заліза або гумінових речовин, утворюваних унаслідок розкладання рослинних залишків, наприклад, у болотах; зелений колір воді надають мікроводорості.
Колір досліджуваної води порівнюють із колірністю сумішей розчину хлорплатинату калію і хлориду кобальту чи біхромату калію і сульфату кобальту. Колірність визначається в градусах: за один градус колірності беруть забарвлення контрольного зразка води, в 1 мл якої розчинено 0,1 м платини. Колірність води повинна становити не більше за 20 ° (Держстандарт 2874-82), за узгодженням з органами санітарно- епідеміологічної служби допускається її збільшення до 35 °.
Запах. Чиста питна вода не повинна мати запаху. Будь- який запах указує на присутність у воді або продуктів біологічного розпаду рослинних чи тваринних організмів, або певних хімічних сполук, сторонніх для питної води (запах сірководню вказує на можливу наявність у воді патогенних мікроорганізмів, при забрудненні промисловими стічними водами може бути фенольний, смоляний та інші запахи).
Запах хлору засвідчує надмірну концентрацію хлору, що використовують для знезараження питної води і води плавальних басейнів (вище від 0,5-0,6 мг в 1 л води). У плавальних басейнах вода не повинна мати запаху, це робило б її неприємною для плавання.
Інтенсивність запаху визначають при температурі +20 °С і +60 °С та оцінюють за п'ятибальною системою. Інтенсивність запаху питної води має бути не більше від двох балів (Держстандарт 2874-82).
Смак. Питна вода не повинна мати не властивих їй смаків.
Причинами неприємного запаху і смаку можуть бути:
• 1. Розчинений у воді сірководень (цей газ частіше міститься у воді, отриманій зі свердловин).
• 2. Розкладання органічних речовин, що вимиваються водою з водоростей або водних рослин (часто у воді водосховищ).
• 3. Хімічні сполуки, що містяться у промислових стоках та при застосуванні у сільському господарстві для знищення бур'янів і комах-шкідників.
Розрізняють чотири основні види смаку: солоний, кислий, солодкий, гіркий. Усі інші відчуття називають присмаками. Інтенсивність смаку чи присмаку оцінюється за п'ятибальною системою і для води температури +20 °С не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2974-82).
Температура. Найсприятливіша для пиття температура води +7-12 °С. Така вода ефективно тамує спрагу, сприяє охолодженню слизової оболонки порожнини рота і стравоходу та викликає посилену діяльність слинних залоз. Уживання води з температурою +5 °С і нижче призводить до пригнічення шлункової секреції, порушення травлення.
Температура води гігієнічно важлива й при купанні і плаванні. Відповідно до гігієнічних нормативів вода в закритих плавальних басейнах (для дорослих) повинна мати температуру +25-26 °С, а для дітей – не менше від +26 °С. Температура води у природних водоймах не нормується.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Органолептичні особливості води“ на сторінці 1. Приємного читання.
