МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

Гігієна фізичного виховання і спорту

Тема: Гігієна загартовування. Рекреація й активний відпочинок.

Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

Мета заняття: перевірка знань студентами основ гігієни загартовування, його ролі для нормального фізіологічного функціонування організму та оздоровлення; принципів рекреації й активного відпочинку, санаторно-курортного оздоровлення і профілактики хвороб.

Завдання для самостійної підготовки:

Студент повинен засвоїти основні положення гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку, санаторно- курортного оздоровлення і профілактики хвороб та вміти застосувати отримані знання у своїй майбутній професійній діяльності.

Місце заняття: навчальний клас.

Тривалість заняття: 2 години.

Матеріальне забезпечення заняття: навчальні таблиці, діапозитиви за темою.

Обсяг роботи студентів на занятті:

Теоретична частина. Перевіряється засвоєння студентами теоретичних засад основних положень гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку, санаторно-курортного оздоровлення і профілактики хвороб. Студенти обґрунтовують фізіологічне, профілактичне й оздоровче значення гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку для збереження і зміцнення здоров'я людини.

Практична частина. Після розгляду теоретичних питань за темою студенти складають план рекреації та активного відпочинку школяра на тиждень, спортсмена обраного виду спорту.

Методи визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання.

Напруженість ультрафіолетового випромінювання визначається біологічним, фотохімічним і фотоелектричним (фізичним) методами.

Біологічний метод ґрунтується на визначенні біодози – мінімальної еритемної дози опроміненості, що дорівнює мінімальному часу опромінення, після якого через 8–20 год з'являється почервоніння (еритема) незасмаглої шкіри. Еритемну дозу визначають за допомогою біодозиметра Дальфельда-Горбачова (рис. 7.1), який становить планшетку з шістьма отворами (1,5 X 1,0 см), які закриваються рухомою пластинкою. Біодозиметр закріплюють на незасмаглій ділянці шкіри (внутрішня частина передпліччя, епігастральна ділянка, спина). Доцільно позначити на шкірі кульковою ручкою розташування і номер віконця. Кожне віконце відчиняють на 1 хв. У такий спосіб, шкіра під віконцем № 1 опромінюється 6 хв, під віконцем № 2 – 5 хв, № 3 – 4 хв, № 4 – 3 хв, № 5 – 2 хв, №6-1 хв. Через 18–20 год після опромінення здійснюють контроль появи еритеми. Еритемну дозу визначають у хвилинах за номером віконця, де еритема виявилася найменшою.

Біодозиметри інтенсивності ультрафіолетового опромінення:

Рис. 7.1. Біодозиметри інтенсивності ультрафіолетового опромінення:

а – Дальфельда-Горбачова; б – Горбачова: 1 – пластина з отворами; 2 – засувка; 3 – місце кріплення; 4 – отвори; 5 – ручки засувки

Доза, що дає змогу запобігти гіпо- й авітаміноз D, порушення фосфорно-кальцієвого обміну та інші небажані наслідки світлового голодування, називається профілактичною і становить 1/8-1/10 від мінімальної еритемної дози. Оптимальна, або фізіологічна, доза ультрафіолетового опромінення становить 1/4-1/2 від мінімальної еритемної дози. Наприклад, найслабша еритема виявлена на шкірі в місці розташування віконця № 2 біодозиметра при тривалості опромінення 5 хв. Отже, біодоза становить 5 хв, профілактична доза – 0,37-0,3 хв, а фізіологічна –1,15-2,5 хв.

За допомогою біодозиметра Дальфельда-Горбачова визначають біодозу при опроміненні штучними джерелами ультрафіолету. Профілактичні дози ультрафіолету від Сонця і небосхилу під час проведення сонячних та повітряних ванн визначають розрахунковим методом за допомогою спеціальних таблиць тривалості опромінення, де, окрім широти, зазначені календарні місяці й години для сонячних і повітряних ванн.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7
  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд