Тема: Гігієна загартовування. Рекреація й активний відпочинок.
Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб
Мета заняття: перевірка знань студентами основ гігієни загартовування, його ролі для нормального фізіологічного функціонування організму та оздоровлення; принципів рекреації й активного відпочинку, санаторно-курортного оздоровлення і профілактики хвороб.
Завдання для самостійної підготовки:
Студент повинен засвоїти основні положення гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку, санаторно- курортного оздоровлення і профілактики хвороб та вміти застосувати отримані знання у своїй майбутній професійній діяльності.
Місце заняття: навчальний клас.
Тривалість заняття: 2 години.
Матеріальне забезпечення заняття: навчальні таблиці, діапозитиви за темою.
Обсяг роботи студентів на занятті:
Теоретична частина. Перевіряється засвоєння студентами теоретичних засад основних положень гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку, санаторно-курортного оздоровлення і профілактики хвороб. Студенти обґрунтовують фізіологічне, профілактичне й оздоровче значення гігієни загартовування, рекреації й активного відпочинку для збереження і зміцнення здоров'я людини.
Практична частина. Після розгляду теоретичних питань за темою студенти складають план рекреації та активного відпочинку школяра на тиждень, спортсмена обраного виду спорту.
Методи визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання.
Напруженість ультрафіолетового випромінювання визначається біологічним, фотохімічним і фотоелектричним (фізичним) методами.
Біологічний метод ґрунтується на визначенні біодози – мінімальної еритемної дози опроміненості, що дорівнює мінімальному часу опромінення, після якого через 8–20 год з'являється почервоніння (еритема) незасмаглої шкіри. Еритемну дозу визначають за допомогою біодозиметра Дальфельда-Горбачова (рис. 7.1), який становить планшетку з шістьма отворами (1,5 X 1,0 см), які закриваються рухомою пластинкою. Біодозиметр закріплюють на незасмаглій ділянці шкіри (внутрішня частина передпліччя, епігастральна ділянка, спина). Доцільно позначити на шкірі кульковою ручкою розташування і номер віконця. Кожне віконце відчиняють на 1 хв. У такий спосіб, шкіра під віконцем № 1 опромінюється 6 хв, під віконцем № 2 – 5 хв, № 3 – 4 хв, № 4 – 3 хв, № 5 – 2 хв, №6-1 хв. Через 18–20 год після опромінення здійснюють контроль появи еритеми. Еритемну дозу визначають у хвилинах за номером віконця, де еритема виявилася найменшою.
Рис. 7.1. Біодозиметри інтенсивності ультрафіолетового опромінення:
а – Дальфельда-Горбачова; б – Горбачова: 1 – пластина з отворами; 2 – засувка; 3 – місце кріплення; 4 – отвори; 5 – ручки засувки
Доза, що дає змогу запобігти гіпо- й авітаміноз D, порушення фосфорно-кальцієвого обміну та інші небажані наслідки світлового голодування, називається профілактичною і становить 1/8-1/10 від мінімальної еритемної дози. Оптимальна, або фізіологічна, доза ультрафіолетового опромінення становить 1/4-1/2 від мінімальної еритемної дози. Наприклад, найслабша еритема виявлена на шкірі в місці розташування віконця № 2 біодозиметра при тривалості опромінення 5 хв. Отже, біодоза становить 5 хв, профілактична доза – 0,37-0,3 хв, а фізіологічна –1,15-2,5 хв.
За допомогою біодозиметра Дальфельда-Горбачова визначають біодозу при опроміненні штучними джерелами ультрафіолету. Профілактичні дози ультрафіолету від Сонця і небосхилу під час проведення сонячних та повітряних ванн визначають розрахунковим методом за допомогою спеціальних таблиць тривалості опромінення, де, окрім широти, зазначені календарні місяці й години для сонячних і повітряних ванн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7“ на сторінці 1. Приємного читання.
