Мета лекції: ознайомити студентів із теоретичними засадами гігієни води, її ролі для нормального фізіологічного функціонування організму та оздоровлення; основними заходами попередження інфікування збудниками захворювань, що передаються через воду, гігієнічними вимогами до води закритих і відкритих спортивних басейнів.
Виклад матеріалу
Роль води в життєдіяльності людини
Вода – найпоширеніша в природі сполука водню і кисню. Вона є універсальним розчинником багатьох речовин, у зв'язку з чим у природі хімічно чистої води не існує. За вмістом солей воду поділяють на прісну, солону і розсоли. У побуті найбільшого значення має прісна вода. Незважаючи на те, що запаси води на Землі великі – вона покриває три чверті поверхні планети, – проблема забезпечення населення питною водою в багатьох країнах світу не вирішена і з розвитком науково-технічного прогресу тільки загострюється.
Вода потрібна людині, перш за все, для підтримання її гомеостазу (постійності внутрішнього середовища). Вона входить до складу тканин та органів людини, бере участь в усіх фізико-хімічних процесах в організмі, у здійсненні різнобічних фізіологічних функцій, видаленні з організму кінцевих продуктів обміну, теплорегуляції шляхом випаровування. Організм людини приблизно на 65–70 % складається з води. Окрім того, воду використовують для санітарно-гігієнічних, господарсько-побутових і виробничих потреб.
Організм втрачає за добу в середньому 1,5 л води з сечею, 400-600 мл – із потом, 350–400 мл – з видихуваним повітрям і 100-150 мл – із калом. Залежно від інтенсивності роботи, зовнішніх умов і вмісту солі в їжі людина в середньому вживає від 2 до 4 л води за добу. При оптимальних мікрокліматичних умовах навколишнього середовища і легкому фізичному навантаженні для відновлення втрат води (відбуваються через шкіру, легені та нирки) і забезпечення нормального перебігу фізіологічних функцій людині зазвичай потрібно 2,2-2,8 л води на добу (з урахуванням надходження води з харчовими продуктами). Людина випиває приблизно 1,5 л води, з харчовими продуктами отримує води 600-900 мл. У результаті окисних процесів в організмі утворюється 300–400 мл води. При високій температурі повітря і важкій фізичній роботі потреби людини у воді через посилене потовиділення збільшуються до 6-8 л. При втраті води організмом у кількості менше за 2 % від маси тіла (1–1,5 л) виникає спрага, при втраті 6-10 % – запаморочення, галюцинації, порушується ковтання; втрата ж 10-20 % небезпечна для життя і може призвести до смерті.
Вода має добру теплопровідність, унаслідок чого у тканинах і внутрішньому середовищі організму відбувається швидке вирівнювання температури, незважаючи на неоднакову теплопродукцію в різних ділянках організму. Слід пам'ятати, що під час купання ця властивість води сприятиме переохолодженню (чим нижча температура води, тим швидше охолоджуватиметься організм). Вода також має одну з найвищих величин теплоти пароутворення (544 кДж/кг), що важливо для терморегуляції температури тіла в жаркому шматі.
Воду, що міститься в організмі, поділяють на клітинну (інтрацеллюлярну) і позаклітинну (екстрацеллюлярну). Клітинна вода складає близько 72 % від усієї води організму; позаклітинна – розміщується всередині судинного русла (тобто у складі крові, лімфи, спинномозкової рідини) та в міжклітинному просторі і складає близько 28 % від усієї води організму. Між позаклітинною і клітинною водою існує динамічна рівновага, яку переважно визначає їх електролітний склад.
Половина всієї води організму (50,8 %) припадає на м'язи, близько 12,5 % – на скелет, 6,6 % – на шкіру, 4,7 % – на кров, а решта – на інші органи.
За формою зв'язування води в організмі розрізняють три її стани: 1) вільна вода, складає основу клітинної рідини, крові, лімфи, тканинної рідини; 2) зв'язана вода, що перебуває в комплексі з колоїдами; 3) конституційна вода, що входить до структури молекул білків, жирів і вуглеводів.
Розподіл води в рідинах організму залежить від віку.
У дорослої людини клітинна вода складає 40–45 % від маси тіла, позаклітинна – 20 % (5 % – у плазмі і 15 %–у тканинній рідині). У новонародженого позаклітинна рідина складає 50 % від маси тіла (плазма – 5 % і тканинна рідина – 45 %), а клітинна рідина – 30 %. Із розрахунку на 1 кг маси тіла, споживання рідини з віком зменшується: у віці 12–13 років – 40-45 мл, дорослої людини – 30–40 мл.
Вода широко використовується і має особливе значення у практиці фізичного виховання (загартовування, лікувальна фізкультура, особиста гігієна, різні види плавання та ін.).
Щоденно людина витрачає велику кількість води на приготування їжі, поливання вулиць, прання білизни тощо. Величина загальної витрати води населенням служить одним із показників, що характеризує загальні санітарні умови життя.
Поряд з позитивною дією, вода в окремих випадках може негативно впливати на організм. Уживання недоброякісної питної води несприятливо впливає на здоров'я людини. Це може відбуватися як при вживанні води для пиття і приготування їжі, так і при купанні та плаванні, заняттях водними видами спорту в такій воді. Природна вода може стати причиною ряду захворювань, викликаних нестачею або надлишком у ній окремих хімічних елементів і сполук (йод, фтор, марганець, магній та ін.). Вода річок та інших відкритих водойм може негативно вплинути на здоров'я людини, якщо забруднена речовинами, що потрапили до неї з промисловими, побутовими, сільськогосподарськими скидами, недостатньо очищена і знезаражена. З водою можуть передаватися різноманітні інфекційні захворювання (черевний тиф, паратифи, дизентерія тощо), а також яйця гельмінтів, збудники протозойних захворювань. Патогенні збудники можуть потрапляти у воду з різними нечистотами та відходами, тому безпека води в епідемічному плані є однією з головних вимог.
Гігієнічна оцінка води здійснюється на підставі таких даних: виявлення її фізичних і бактеріологічних властивостей, санітарної перевірки джерела водопостачання. Поряд із цим, застосовуються гельмінтологічні, гідробіологічні, радіометричні та інші методи дослідження води.
Якість питної води нормується спеціальними документами –державними стандартами. У відповідності до них питна вода повинна відповідати наступним вимогам:
• мати певні органолептичні властивості (бути прозорою, безколірною, позбавленою зайвих запахів і смаку);
• мати певну температуру та освіжаючу дію;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
