Розділ «7. Основи анестезіології і реаніматології»

Різновиди загальної анестезії

Теорії наркозу

Ліпоїдна теорія. Дія наркотичних засобів зумовлена їх властивістю розчинятись в жирі і жироподібних речовинах. В мозковій тканині міститься велика кількість лецитину і холестерину. Наркотичні речовини легко проникають в клітини ЦНС і викликають вибіркове "отруєння", що проявляється станом наркозу. Проте, дія наркотичних речовин розповсюджується і на позбавлені ліпідів клітини.

Адсорбційна теорія. Наркотичні речовини здатні адсорбуватися на поверхні клітини і змінювати фізико-хімічні властивості клітинних мембран, порушувати ферментативні процеси, внутрішньоклітинний обмін і життєдіяльність клітин і тканин.

Теорія порушення клітинної проникності і колоїдна теорія. Наркотичні речовини змінюють ступінь набухання колоїдів, зменшують кількість води в них, ущільнюють колоїдну оболонку і змінюють її проникність, призводять до зміни електричного потенціалу і зникнення збудливості, що проявляється станом наркозу.

Теорія порушення окислювальних процесів або теорія удушення. Наркотична речовина порушує окислювальні процеси в мозковій тканині. Клітини втрачають здатність використовувати кисень з крові і тканинної рідини.

Молекулярна теорія (теорія гідратації кристалів). Анестетику водному середовищі утворює мікрокристали, що перешкоджають поширенню електричних коливань.

Теорія гальмування (М.І. Пирогов, І.М. Сечено́в, М.Є. Введенський, І.П. Павлов, П.К. Анохін, В.С. Галкін). Наркоз – загальна фізіологічна реакція організму, в першу чергу кори головного мозку, на введення наркотичної речовини. Наркоз – центральне гальмування, яке поширюється з головного мозку на нижче розташовані центри та спинний мозок.

За В.С. Галкіним відбувається послідовне гальмування кори і підкоркових центрів

I – активне гальмування кори – гіпнотична фаза

II - гальмування кори і звільнення підкоркових центрів

III – пасивне гальмування кори і підкоркових центрів – наркотичний сон.

Препарати для наркозу

Типи дихальних контурів

Відкритий – вдихання летких наркотичних речовин одночасно із атмосферним повітрям і видиханням їх повністю в атмосферу: ефірний і хлоретиловий наркоз за допомогою простих масок (Есмарха, Шиммельбуша), апарату "ЕМО".

Напіввідкритий – вдихання анестетиків, ізольованих від атмосфери, видихання – в атмосферу.

Напівзакритий – вдихання наркотичних парів із замкнутої системи апарату, а видихання частково в атмосферу, частково в апарат (часткова реверсія).

Закритий – вдих і видих в замкнутій системі, що утворюється легенями і наркозним апаратом, в повній ізоляції від атмосферного повітря. Це забезпечує ендотрахеальний і ендобронхіальний наркоз.

У залежності від глибини та етапу анестезіологічного забезпечення розрізняють:

Основний (підтримуючий, головний) наркоз – наркоз, що діє впродовж всієї операції.