Розділ «2.1. Загальні питання хірургічної інфекції»

Інфекція визначає суть багатьох захворювань та післяопераційних ускладнень. Інфекція – одна з найголовніших причин післяопераційної смертності.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Інфекція – біологічні явища і процеси, що виникають і розвиваються в макроорганізмі при взаємодії з мікроорганізмами, які здатні порушувати постійність внутрішнього середовища і нормальні фізіологічні функції (Тимаков В.Д.).

Хірургічна інфекція – інфекція, що потребує оперативного лікування або є результатом оперативного втручання.

Гнійна інфекція – запальні процеси, що характеризуються ексудацією, деструкцією та розппавленням тканини за активною участю гнієрідної мікрофлори.

Інфільтрація – просякання, проникнення в тканини та накопичення в них невластивих їм клітин, рідини, речовин.

Ексудат – багата на білокзапальна рідина, що накопичується у тканинах та порожнинах.

Гній – ексудат, що вміщує білок, ферменти, продукти деструкції тканини, велику кількість лейкоцитів, більшість яких загинули від дії токсичних речовин.

Некроз – загибель клітин або тканин у живому організмі в результаті дії патогенного чинника.

Некробіоз – незворотні дистрофічні процеси, що передують некрозу.

Секвестр – ділянка некротизованої тканини, що вільна розташована серед живих тканин і втратила з ними анатомічний зв'язок.

Нориця (фістула) – патологічне сполучення органу, порожнини тіла або глибше розташованих тканин із зовнішньою поверхнею тіла або порожниною внутрішнього орнану.

Апопто́з – регульований (запрограмований) процес самоліквідації клітини, в результаті якого клітина фрагменується на окремі апоптотичні тільца, що обмежені плазматичною мембраною.

Детрит – кашкоподібний продукт розпаду тканин.

Класифікація

Гостра гнійна інфекція

Етіологія і патогенез. Найважливіший чинник виникнення інфекції – пошкодження тканин (вхідні ворота). На це організм реагує розвитком запалення. Його суттєві моменти – порушення мікроциркуляції, утворення інфільтрату та ексудату (серозно-інфільтративна фаза), міграція лейкоцитів і розплавлення інфільтрату, некроз. Некротизовані тканини розплавляються під дією протеаз лейкоцитів (фаза гнійного розплавлення). Загоєння невеликих вогнищ відбувається з утворенням рубця. При великих вогнищ формується порожнина заповнена гноєм.

Чинники, що визначають виникнення та перебіг захворювання:

• морфо-функціональні особливості ураженої ділянки;