TextBook Обстеження хірургічного хворого принципово не відрізняється від обстеження хворих іншого профілю. Методи дослідження поділяють ; на основні (фізикальні) та допоміжні'. Основні – опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація, вимірювання; допоміжні – лабораторні, інструментальні, променеві (рентгенологічні, радіологічні, ультразвукові), та функціональні.
Обстеження має три задачі: визначити уражений орган і характер ураження, виявити причину і патогенез захворювання, визначити вплив захворювання на організм хворого.
Опитування потрібно починати із з'ясування скарг та їх деталізації. Особливу увагу приділяють больовому синдрому, тому що він супроводжує практично всі хірургічні захворювання. Питання необхідно ставити у наступній послідовності: де? (локалізація та її чіткість), який? (характер болю – гострий, ниючий, сіпаючий, переймоподібний, постійний, епізодичний, періодичний, поступовий, раптовий, сильний, слабкий), куди іррадіює?, чому виникає або посилююється? (фактори, що провокують біль: емоційне, фізичне напруження, положення тіла, їжа та її характер, запалення, ішемія тощо). Далі з'ясовують симптоми, що супроводжують біль (дизурія, диспепсія, тахікардія, підвищення температури тіла тощо). При патології черевної порожнини важливо розрізняти вісцеральний І соматичний біль (табл. 1.2.).
З'ясовуючи характер вісцерального болю можна судити про уражені шари стінки органу. Печіння – запалення або дефект слизової оболонки (реакція оточуючих тканин на дію подразника). Почуття тиску, переповнення, здуття, що доходить до тупого болю – розтягнення глибоких шарів стінки порожнистого органу.
Переймоподібний біль, коліка, викликана посиленим скороченням гладенької мускулатури порожнистого органу, що прагне подолати перешкоду для спорожнення його вмісту. При гострих нападах болю хворий неспокійний, змінює положення, шукає позу, при якій біль стає менш інтенсивним. При пальпації болючість неясно локалізована, виражена незначно. Під час нападу живіт напружений, між нападами – м'який. Біль супроводжує нудота, блювання, блідість, пітливість.
Таблиця 1.2
Диференціація вісцерального і соматичного болю (за М.І.Кузіним та співавт., 1986 в модифікації авторів)
| Ознаки | Вісцеральний біль | Соматичний біль |
| Джерело | Черевні органи (вісцеральна очеревина, великий сальник), що не мають соматичної іннеоваціі. | Паріентальна очеревина, малий сальник і брижа кишка що мають соматичну іннеоваиію. |
| Механізм виникнення | Розтягнення, здуття, спазм органів травлення, сечової системи, розтягнення оболонок паренхіматозних органів (печінка, селезінка). | Подразнення чутливих волокон діафрагмального і міжреберних нервів, запалення чи пухлинна інфільтрація очеревини, її натягнення, тертя запалених поверхонь, подразнення очеревини шлунковим, кишковим, панкреатичним соком, жовчю, кров'ю, сечею, пошкодження міжреберних нервів поза очеревиною (гематома, інфільтрат, пухлина). |
| Характер болю | Дифузний, симетричний навколо середньої лінії, без чіткої локалізації у вигляді нападів колік. | Ріжучий, пекучий, постійний, чітко локалізований. |
| Локалізація | Епігастрій – захворювання шлунка, ДПК, жовчного міхура, печінки, підшлункової залози. Мезогастрій – захворювання тонкої кишки, апендикса, правої половини ободової кишки. Гіпогастрій – захворювання лівої половини ободової кишки. Виключення – ниркова коліка (біль у попереку). | Точно відповідає місцю подразнення парієтальної очеревини (біль чітко локалізований в тій частині тіла, що іннервована тим же сегментом спинного мозку, до якого належить даний міжреберний чи діафрагмальний нерв). |
Перехід вісцерального болю в соматичний – тривожна ознака, що вказує на перехід запального процесу з внутрішнього органу на парієтальну очеревину.
Іррадіація виникає тоді, коли подразнення захоплює закінчення міжреберних нервів у парієнтальній очеревині або у брижі. Знання типових напрямків іррадіації болю полегшує розпізнавання ураженого органу (таблиця 1.3.).
Таблиця 1.3
Типова локалізація болю та напрямки її іррадіації
| Орган, ділянка | Локаліція | Іррадіація |
| Стравохід | За грудиною | Грудний відділ хребта |
| Шлунок і ДПК | Під грудьми | T11-L2 |
| Підшлункова залоза | Ліве підребер'я | Поперек |
| Тонка кишка | Мезогастрій, пупкова ділянка | |
| Сигмовидна кишка | Ліва клубова ділянка | |
| Сліпа кишка, апендикс | Права клубова ділянка | |
| Печінка, жовчний міхур | Праве підребер'я | Праве надпліччя, лопатка |
| Матка | Гіпогастрій | Крижова ділянка |
| Селезінка | Ліве підребер'я | Ліве надпліччя, лопатка |
| Піддіафрагмальний простір | Ліве або праве підребер'я | Права надпліччя, лопатка |
Анамнез захворювання збирають у наступній послідовності – давність захворювання, причини (на думку хворого), перші прояви, раптовість або поступовість виникнення, подальша динаміка (переміщення болю, зміна інтенсивності і характеру, поява інших проявів і зникнення наявних), звернення за допомогою та результати попереднього обстеження і лікування.
В анамнезі життя з'ясовують умови життя і праці, раніше перенесені захворювання, спадковість, перенесені операції і травми, гемотрансфузії. У жінок – гінекологічний анамнез (захворювання, стан менструального циклу, час останніх місячних).
Загальний огляд хірургічного хворого особливостей не має.
З'ясовують загальний стан хворого, який оцінюють за В.А. Гологорським (див. "Операція"):
• задовільний – соматично здоровий, з локальним хірургічним захворюванням, без системних розладів і супутніх захворювань;
• середньої тяжкості – легкі або помірні системні розлади, що пов'язані або не пов'язані з основним хірургічним захворюванням;
• тяжкий – виражені системні розлади, що пов'язані або не пов'язані з основним хірургічним захворюванням;
• вкрай тяжкий – вкрай тяжкі системні розлади, що становлять загрозу для життя без операції та під час операції;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Обстеження хірургічного хворого“ на сторінці 1. Приємного читання.