Розділ «2.4. Загальні питання клінічної онкології»

Загальна хірургія з клінічною психологією

Серед причин смерті злоякісні пухлини займають друге місце і спричиняють 20% загальної смертності. Найбільшу кількість смертей спричиняє рак легень, шлунку, товстої і прямої кишки, молочної залози і підшлункової залози.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПУХЛИН. Пухлина (tumor, onkos) – патологічний процес, щохарактеризується морфологічним, біохімічним та імунологічним атипізмом та нестриманим розмноженням клітин. Види атипізму: морфологічний (клітинний і тканинний), біохімічний або гістохімічний, (зміни метаболізму), імунологічний (нові антигенні властивості).


Біологічні властивості пухлин



Класифікація


1. За біологічними властивостями:

Доброякісні пухлини (benignus) – пухлини, що характеризуються тканинним атипізмом, неінвазивним ростом, відсутністю метастазів.

Злоякісні пухлини (malignus) – пухлини, що характеризуються морфологічним, біохімічним та імунологічним атипізмом, швидким інфільтруючим (інвазивним) ростом, здатністю до метастазуванням і рецидивів (Рис. 2.18).

Таблиця 2.18

Дифференційна діагностика добро- і злоякісного росту

Доброякісні пухлиниЗлоякісні пухлини
Швидкість ростунизькависока
Характер ростуекспансивнийінфільтративний
Капсулатакні
Атипізмтканиннийвсі види
Подібність до будови нормальної тканинитакні
Метастазування і рецидивинітак
Безмежна прогресіянітенденція
Загроза для життявідсутня або опосередкована (стиснення важливих органів)так
Вторинні зміни (дистрофія, некроз, виразкування, крововиливи, гнійне розплавлення, петрифікація, оссифікація)рідкочасто

Місцево-деструюючі (проміжні) пухлини – пухлини, що мають деякі морфологічні риси злоякісності, але не мають "злоякісного" перебігу по відношенню до організму (базаліома, карциноїди та ін.).

2. Гістогенетична класифікація: карциноми (злоякісні пухлини, що походять з епітелію), аденокарциноми (злоякісні пухлини, що походять з епітелію і мають залозистий компонент), саркоми – злоякісні пухлини, що походять з тканин мезенхімного походження (сполучна, кісткова, хрящова).

3. Класифікація TNM (Tumor – пухлини, Node – вузол[лімфатичний], Metastasis – метастази) – найпоширеніша. Включає наступні критерії: Т – розмір первинної пухлини; N – ступінь втягнення в пухлинний процес реґіонарних лімфовузлів, М – наявність і розмір віддалених метастазів. Для кожної пухлини розроблено окрему класифікацію (особливості будови та ін.).

Патоморфологічна класифікація (pTNM) ґрунтується на даних, що отримані до початку лікування і доповнених відомостями, що отримані при хірургічному втручанні і дослідженні операційного матеріалу. Категорії рТ, pN та рМ відповідають категоріям Т, N та М.

Матеріал для гістологічного дослідження після регіонарної лімфаденектомії повинен включати не менше 12 лімфовузлів.

Додаткові критерії:

G (gradus) – гістопатологічна градація – ступінь клітинної диференціації (ступінь злоякісності): Gx – ступінь диференціації не може бути визначений, G1 – високий ступінь диференціації, G2 – середній ступінь диференціації, G3 – низький ступінь диференціації, G4 – недиференційована пухлина.

Р (penetratio) – глибина проростання (інвазії) стінки порожнистого органу гістологічний критерій, що визначають після операції: Р1 – пухлина інфільтрує лише слизову оболонку, Р2 – пухлина інфільтрує підслизовий шар, Р3 – пухлина інфільтрує м'язовий шар до серозного покриву, Р4 – пухлина проростає серозну оболонку або виходить за межі органу, інвазія дрібних вен і лімфатичних судин.

С (constantio) – рівень надійності діагнозу: С1 – діагноз встановлено за результататами фізикального дослідження, С2 – діагноз встановлено за результататами спеціальних методів, С3 – діагноз після діагностичної операції, С4 – діагноз після видалення пухлини, С5 – діагноз після патологоанатомічного дослідження.

r – при класифікації рецидивів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.4. Загальні питання клінічної онкології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • РОЗДІЛ I. Введення у хірургію. Загальні засади роботи в хірургічних спеціальностях

  • 1. Організація хірургічної допомоги та роботи хірургічного стаціонару

  • 2. Особливості роботи медичного психолога з хворими хірургічного профілю

  • 3. Обстеження хірургічного хворого

  • 4. Асептика i антисептика

  • 5. Десмургія

  • 6. Хірургічні операції і малоінвазивні технології

  • 7. Основи анестезіології і реаніматології

  • 8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії

  • 9. Трансплантація і алопластика

  • РОЗДІЛ II. Типові патологічні процеси

  • 2.1. Загальні питання хірургічної інфекції

  • 2.1.3. Остеомієліт

  • 2.1.4. Гнильна (гнилісна) інфекція

  • 2.1.5. Гостра специфічна хірургічна інфекція

  • 2.1.6. Сепсис

  • 2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція

  • 2.2. Змертвіння і виразки

  • Психологічні аспекти при лікуванні хворих із змертвіннями, виразками і нориці ями

  • 2.3. Сторонні предмети

  • 2.4. Загальні питання клінічної онкології
  • 2.5. Компартмент – синдром

  • 2.6. Вроджені вади розвитку

  • 2.7. Загальні питання пластичної і естетичної хірургії

  • РОЗДІЛ III. Пошкодження і невідкладні стани

  • 3.1. Кровотеча

  • 3.2. Рани

  • Види хірургічної обробки

  • Закриття ран

  • 3.3. Опіки

  • 3.4. Відмороження

  • 3.5. Переломи та вивихи

  • 3.6. Пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки і черевної порожнини

  • 3.7. Шок