Розділ «2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція»

ТУБЕРКУЛЬОЗ – хронічна специфічна інфекція, збудником якої є мікобактерія туберкульозу (БК).

При кип'ятінні мікобактерія туберкульозу гине за 5 хв, під прямими сонячними променями – 2-5 хв. В рідкому харкотинні та у висушеному стані на різних предметах БК лишаються життєздатними і вірулентними 5-6 міс. Токсини БК – ендотоксини. БК має виражені антигенні властивості.

Шляхи проникнення в організм:

– через дихальні шляхи – вдиханні пилу, що містить БК.

– через ШКТ – при вживанні м'яса і молока, що містить БК.

– через шкіру і слизові оболонки – при їх пошкодженні (рідко; ветеринари, працівники боєнь).

На проникнення БК і дію їх токсинів тканини реагують розвитком специфічного запалення. У вогнищі запалення лейкоцити

поглинають БК і частково гинуть. Формується вогнище розпаду. Навколо нього формується горбик.

Морфологія горбика (гранульоми)

В центрі – БК і аморфний тканинний детрит, як наслідок альтерації. Далі частоколом у декілька рядів:

• епітеліоїдні клітини (навколо БК);

• гігантські клітини Пирогова – Лангханса;

• лімфоцити, невелика кількість макрофагів і плазмоцитів

Тbс-горбики зливаються і утворюють туберкульозні вузлики або гранульоми (сірувате утворення величиною зернини проса) Горбики дуже бідні судинами. Лише невелика їх кількість знаходиться в зовнішній частині. Погане кровопостачання і дія токсинів призводить до швидкого некрозу горбика.

При хорошій опірності організму утворюється сполучна тканина, відкладаються солі кальцію і горбики, перетворюючись в сполучно-тканинний вузлик, кальцинуються (проліферативна форма запалення). При поганій опірності, високій вірулентності і значній кількості БК переважає ексудація і некроз. Ексудат може бути серозним, серозно-фібринозним, гнійним. Розвивається набряк. Некроз має сирнистий (казеозний) характер.

Шляхи подальшого поширення – гематогенний (головний), лімфогенний, безпосередній перехід на сусідні тканини.

Стійка імунізація відсутня. Разом з тим у більшості людей існує виражена природна резистентність до БК.

Класифікація

1. Первинний туберкульоз – первинний туберкульозний- комплекс, який включає первинне вогнище, лімфангіт і реґіонарний лімфаденіт. Він може бути легеневим (при аерогенному зараженні) і кишковим (при аліментарному зараженні). При загоєнні вогнищ первинного комплексу утворюються петрифікати і оссифікати. При прогресуванні (генералізації) первинного туберкульозу розвиваються такі форми: