Розділ «7. Основи анестезіології і реаніматології»

• центральні невральні блокади (нейроаксіальна анестезія)

– спинномозкова (СМА), епідуральна та комбінована спінально-епідуральну анестезія.

III Лікувальні блокади і аналгезія – введення анестетиків в ділянки сплетень або нервових стовбурів з метою і в дозі, що забезпечують купірування спазму гладенької мускулатури, знеболення і покращення трофіки (купіруванння ангіоспазму).

Залежно від застосування методів та засобів для анестезії розрізняють наступні види анестезіологічного забезпечення:

• моноанестезія – використовують тільки один із традиційних засобів для знеболення

• змішана анестезія – використання препаратів однонаправленої дії в рамках одного методу. Наприклад – закис азоту та Севофлуран для інгаляційної анестезії.

• комбінована анестезія – одночасне чи послідовне використання різних методів, які відносять до одного виду анестезії. Наприклад,-комбіноване використання інгаляційних та неінгаляційних анестетиків, спіноепідуральна анестезія.

• поєднана анестезія – одночасне використання методів загальної та місцевої анестезії.

Вибір методу анестезії. Знеболювання не повинно бути складнішим і небезпечнішим за операцію. Кожному хворому – свій метод знеболення. Вибір анестезії грунтуються на оцінці обсягу і характеру операції, стану хворого, наявності апаратури і медикаментів, навичок і кваліфікації анестезіолога, досвіду і оперативної техніки хірурга, побажаннях хворого і хірурга.

Місцева анестезія

Препарати для місцевої анестезії (місцеві анестетики).

Механізм дії – попередження деполяризації мембрани нервової клітини, що блокує проведення імпульсів по нервовому волокну. Не впливає на цитоплазму інших клітин. Молекула місцевого анестетика складається з 3-х блоків: бензольне кільце (ліпофільна частина), четвертинний амін (гідрофільна частина), проміжний ланцюжок (ефірний чи амідний зв'язок).

У залежності від виду зв'язку місцеві анестетики поділяють на аміноефіри та аміноаміди (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Характеристика основних місцевих анестетиків

Аміноефіри – новокаїн, дікаїн, кокаїн, хлорпрокаїн. Швидко елімінуються з плазми крові холестеразою плазми та печінки, їх можна застосовувати для інфільтраційної анестезії (значно розкладаються в тканинах, можливо вводити повторно).

Аміноаміди – лідокаїн, тримекаїн, мепівакаїн, прилокаїн, ропівокаїн, левобупівакаїн, бупівакаїн (анекаїн, маркаїн, омнікаін). Застосовують для провідникової анестезії (повільно розкладаються в тканинах і діють триваліше). (табл. 1.12).

Допоміжні речовини (ад'юванти) – речовини, які посилюють ефект місцевих анестетиків та зменшують їх токсичність. Найчастіше з цією метою використовують вазоконстриктори, яки спричиняють вазоспазм і зменшують всмоктування анестетику:

• адреналін – 1 краплі 0,1% на 10 мл анестетику;

• мезатон – 1 крапля 1% на 10 мл анестетику;