Розділ «7. Основи анестезіології і реаніматології»

• останній прийом їжі за 12-14 год (в ургентних ситуаціях - 4-5 год.)

• видалення зйомних зубних протезів, сечовипускання перед подачею в операційну.

Премедикація – медикаментозна підготовка пацієнта до операції та анестезії, спрямована на їх безпеку. Зазвичай її проводять за 30-40 хв до операції (див. розділ "Операція").

Операційний період анестезіологічного забезпечення

• підготовка робочого місця анестезіолога;

• положення хворого на операційному столі (як правило, на спині, лежачи);

• забезпечення венозного доступу;

• введення в анестезію;

• підтримання анестезії;

• закінчення наркозу (місцева анестезія може зберігатись певний час після завершення операції).

Післяопераційний період анестезіологічного забезпечення:

• спостереження за хворим (свідомість, характер дихання, стан рефлексів та м'язового тонусу) і моніторинг гемодинаміки, дихальної та інших життєво важливих функцій;

• післяопераційна медикація (знеболення, антибактеріальна, антикоагулянтна, інфузійна та симптоматична терапія).

Класифікація методів анестезії (Пашук А.Ю., 1987)

I. Загальна анестезія або наркоз – виключення больового сприйняття шляхом дії на нервову систему на рівні головного мозку і переривання нервової провідності при виключенні свідомості.

II. Місцева – виключення больового сприйняття шляхом дії на нервову систему нижче рівня головного мозку і переривання нервової провідності на фоні збереження свідомості:

• Поверхнева анестезія (термінальна, контактна, аплікаційна, змащуванням)

• Інфільтраційна анестезія – просякання анестетиком ділянки втручання

• Регіонарна анестезія – знеболення значної ділянки тіла, шляхом периферичної блокади больової імпульсації при збереженні нормальних вітальних функцій. Різновиди реґіонарної анестезії:

• периферичні невральні блокади – провідникова (стовбурова, плексусна та гангліонарна), внутрішньовенна та внутрішньокісткова анестезія