Розділ «2.1.6. Сепсис»

Загальна хірургія з клінічною психологією

СЕПСИС – генералізована, спонтанно-необоротна інфекція, що проявляється системною реакцією на запалення.

Синдром системної запальної відповіді – неспецифічна системна реакція організму, що спричинена різноманітними факторами агресії (в т.ч. інфекцією) І пошкоджує органи і тканини існування цього терміну зумовлено тим, що велика кількість змертвілих тканин, продукти тканинного розпаду (опік, панкреонекроз, гостра ішемія, політравма) можуть заміняти бактерії в якості пускового механізму генералізованої реакції організму, яку клінічно неможливо відрізнити від системної інфекції. Отже, сепсис – загальна реакція на інфекцію, що проявляється системною запальною відповіддю.

Причини – різноманітні інфекційні процеси, що сприяють розвитку сепсису,: імуносупресивна терапія, кортикостероїди, хіміотерапія, радіотерапія, порушення функції імунної системи (в т.ч. при хронічних інфекціях, цукровому діабеті, ВІЛ-інфекції).

Структура причин (Савельев В.С., 1999).

1. Хірургічний сепсис: рановий, опіковий, ангіогенний, абдомінальний (панкреатогенний, перитонеальний, холангіогенний, інтестиногенний).

2. Гінекологічний.

3. Терапевтичний.

4. Криптогенний (без встановленого первинного вогнища).

ЗБУДНИКИ – стрептококи, стафілококи, ентерококи, ешеріхії, клебсієли, ентеробактер, цітробактер, ацінетобаюгер, протей, псевдомонади, корінебактерії, біфідобактерії, лактобактерії, неклостридіальні анаероби. Можливо гриби, паразити, віруси.

Флора в більшості випадків – нормальна флора людини. Тобто сепсис переважно інфекція ендогенного походження.

Важлива особливість ендогенної флори – наявність у них перехресно реагуючих антигенів (спільних з антигенами людини). Це робить принципово неможливим вироблення ефективного імунітету до опортуністичних інфекцій. Мікрофлора біоценозів макроорганізму – це особлива "п'ята" тканинна структура поряд з епітеліальною, м'язовою, сполучною та нервовою тканинами. Тому і імунна реакція на неї не може бути вираженою в здоровому організмі. Головна роль в боротьбі з умовно-патогенною флорою належить фагоцитозу, антитілам, реактивності Т-лімфоцитів.

Основний механізм ендогенного інфікування – бактеріальна транслокація кишкової флори. Цьому сприяють розлади гемодинаміки, гіпоксія, ішемія, травма, термінальні стани, геморагічний шок, кишкова непрохідність, тяжкі запальні захворювання. Тоді порушуються кровопостачання кишки, сповільнюється пасаж, зростає продукція оксиду азоту слизовою оболонкою, розвиваються мікробіологічні порушення, знижується імунореактивність. Далі порушується бар'єрна функція слизової оболонки кишки (Белобородова Н.В., Бачинська Е.Н., 2000).

Порушення бар'єрної функції веде до патологічної проникності слизової оболонки і переміщення бактерій та ендотоксинів з просвіту ШКТ в мезентеріальні лімфатичні судини і портальний кровоплин. Бактерії і ендотоксини в печінці активують Купферові клітини і гепатоцити, в лімфовузлах – імунноцити. Активовані клітини продукують цитокіни та інші медіатори запалення у патологічно великий кількості. Якщо захисна функція печінки недостатня, бактерії і ендотоксини потрапляють до системного кровоплину. Пошкодження тканин та дія мікрофлори супроводжується розповсюдженою і некерованою активацією фагоцитів (нейтрофіли, моноцити, макрофаги) і тромбоцитів.

Отже, сепсис – результат порушень, зумовлених дією ендогенних медіаторів системної запальної реакції (цитокіни та ін.), що утворюються активованими клітинами. Мікрофлора, зокрема патогенні фактори мікробної клітини (табл. 2.13) виступають як пусковий агент сепсису, а не як його причина.

Таблиця 2.13

Патогенні фактори мікробної клітини

ФАКТОРИГ рам(-)Г рам(+)
Ліпополісахариди+
Ліпопротеїни++
Ліпід А+?
Пептидоглікан та його попередники++
Глікопротеїн++
Поверхневі білки, що -зв'язуються з імуноглобулінами – розпізнають позаклітинний матрикс+
Поверхневі ферменти+
Тейхоєві кислоти+

Ліпополісахариди зв'язуються з білками сироватки крові. Цей комплекс зв'язується з клітинними рецепторами макрофагів і нейтрофілів, активуєїхівикликаєгіперпродукціюпрозавпальних цитокінів та ін. медіаторів запалення: комплемент, лейкотрієни, простагландіни, фактор активації тромбоцитів, гістамін, фактори коагуляції, активні кисневі радикали. Існують субстанції, що зв'язують або нейтралізують ліплполісахариди (поліміксин В, нейтрофільний бактерицидний протеїн).

В нормі цитокіни та інші медіатори (таб 2.14) є компонентами пристосовної і захисної реакції. При сепсисі їх концентрація зростає погодинно. При поступленні в кровоплин, вони пошкоджують клітинні мембрани (судинний ендотелій), що спричиняє системну відповідь і може (за 1-3 дні) призвести до порушення функції життєво важливих органів.

Грам(+) бактерії не містять в мембрані ліпополісахариди. їх діючі фактори (див таблицю) забезпечують зв'язування з тканинами і компонентами імунної системи, поступлення поживних речовин в клітину, агрегацію мікробів, їх прикріплення до міжклітинного простору,, позаклітинного матриксу. Потенціал індукції прозапальних цитокінів у них значно нижчий.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальна хірургія з клінічною психологією» автора Саждера С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.6. Сепсис“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • РОЗДІЛ I. Введення у хірургію. Загальні засади роботи в хірургічних спеціальностях

  • 1. Організація хірургічної допомоги та роботи хірургічного стаціонару

  • 2. Особливості роботи медичного психолога з хворими хірургічного профілю

  • 3. Обстеження хірургічного хворого

  • 4. Асептика i антисептика

  • 5. Десмургія

  • 6. Хірургічні операції і малоінвазивні технології

  • 7. Основи анестезіології і реаніматології

  • 8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії

  • 9. Трансплантація і алопластика

  • РОЗДІЛ II. Типові патологічні процеси

  • 2.1. Загальні питання хірургічної інфекції

  • 2.1.3. Остеомієліт

  • 2.1.4. Гнильна (гнилісна) інфекція

  • 2.1.5. Гостра специфічна хірургічна інфекція

  • 2.1.6. Сепсис
  • 2.1.7. Хронічна специфічна хірургічна інфекція

  • 2.2. Змертвіння і виразки

  • Психологічні аспекти при лікуванні хворих із змертвіннями, виразками і нориці ями

  • 2.3. Сторонні предмети

  • 2.4. Загальні питання клінічної онкології

  • 2.5. Компартмент – синдром

  • 2.6. Вроджені вади розвитку

  • 2.7. Загальні питання пластичної і естетичної хірургії

  • РОЗДІЛ III. Пошкодження і невідкладні стани

  • 3.1. Кровотеча

  • 3.2. Рани

  • Види хірургічної обробки

  • Закриття ран

  • 3.3. Опіки

  • 3.4. Відмороження

  • 3.5. Переломи та вивихи

  • 3.6. Пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки і черевної порожнини

  • 3.7. Шок

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи