Досвід показує, що практично можливо створити три види служб стратегічного планування:
• o сильна центральна служба планування, яка розробляє стратегії для всієї організації і її підрозділів;
• o центральна служба планування, що забезпечує стратегічне планування шляхом надання методичної допомоги і координації діяльності планових служб стратегічних господарських підрозділів і підрозділів організації;
• o децентралізована служба стратегічного планування, в якій повноваження і відповідальність за розробку стратегії повністю покладається на керівників стратегічних господарських підрозділів.
Вибір тієї або іншої структури стратегічного планування визначається багатьма чинниками: складністю організаційної структури фірми, її специфічними властивостями, накопиченим досвідом і традиціями планування і т. п.
У моделі організаційної структури, що розглядається, управління стратегічними господарськими підрозділами займають середній рівень влади, через який реалізовується стратегічне управління. На нижньому поверсі управління знаходяться центри прибутку (ЦП), що створюються на базі виробничих і функціональних підрозділів організації, і через них реалізується оперативне управління виробництвом. Всі центри прибутку можна поділити на дві групи: центри прибутку, що ввійшли, і що не ввійшли до складу стратегічних господарських підрозділів.
Центри прибутку, включені до складу стратегічних господарських підрозділів, як правило, повинні являти собою структурні виробничі підрозділи (цехи, дільниці, функціональні служби), тісно пов'язані в технологічні ланцюжки по одному з основних напрямів діяльності. Ці центри прибутку функціонують на правах госпрозрахунку різної міри самостійності в складі стратегічних господарських підрозділів. Можливе виділення з цієї групи центрів прибутку і окремих юридично самостійних утворень, якщо це виправдано економічно.
Центри прибутку, що не увійшли до стратегічних господарських підрозділів, також можна розділити на дві групи: дочірні фірми організації різних організаційно-правових форм, що мають юридичну самостійність; підрозділи, безпосередньо підлеглі керівництву організації, діючі на умовах господарського розрахунку.
Структура управління, що аналізується, передбачає поступове "переливання" кадрів управлінців і фахівців з вищої ланки управління в стратегічні господарські підрозділи і центри прибутку. Це пов'язано з поступовою передачею цілого ряду функцій управління стратегічним господарським підрозділам і центрам прибутку та необхідністю укомплектування їх кваліфікованими кадрами - менеджерів і фахівців, насамперед, в сфері економіки і фінансів.
Таким чином, швидке зростання змін у зовнішньому середовищі організації, загострення конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках роблять особливо актуальними розробку і впровадження систем стратегічного управління. Рішення цієї задачі потрібно здійснювати поступово, шляхом впровадження в управлінську практику організацій окремих елементів стратегічного управління з подальшою їх ув'язкою в ефективну структуровану і формалізовану систему.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції“ на сторінці 2. Приємного читання.
