• o розробка програми стимулювання збуту (Public relations, реклама, різноманітні акції, інші засоби - дається завдання відділу маркетингу та відділу збуту по розробці програм, встановлюються терміни, виконавці, відповідальні, визначаються статті витрат, суми витрат та джерела покриття витрат);
• o проведення цільових досліджень ринку по виявленню потреб, прогнозування попиту тощо (дається завдання відділу маркетингу та відділу збуту по розробці програм, встановлюються терміни, виконавці, відповідальні, визначаються статті витрат, суми витрат та джерела покриття витрат);
проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства, продукції, прогнозу реакції на підвищення ціни, проміжків чутливості, прогнозування економічного ефекту, визначення товарних груп та товарів, за якими має бути підвищено ціну (дається завдання, встановлюються терміни, виконавці, відповідальні, визначаються статті витрат, суми витрат та джерела покриття витрат);
o проведення рекламної компанії щодо досягнення головної мети підприємства. Сучасна концепція стратегічного планування передбачає при розробці стратегії організації використання ефективного методичного прийому стратегічної сегментації і виділення стратегічних сфер господарювання. Об'єктом такого аналізу є стратегічна сфера господарювання - окремий сегмент зовнішнього оточення, на який організація має або бажає отримати вихід. Спочатку формується набір стратегічних сфер господарювання, потім здійснюється відбір досить вузького кола стратегічних сфер господарювання, інакше рішення по них втратять повноту і здійсненність. Такий аналіз дозволяє оцінити перспективи, які відкриваються в даній сфері будь-якому конкуренту з точки зору розвитку, норми прибутку, стабільності і технології, а це дозволяє вирішити, як організація має намір конкурувати в даній сфері з іншими фірмами. Після вибору стратегічної сфері господарювання організація повинна розробити відповідну номенклатуру продукції, з якою має намір вийти на ринок в даній області.
Вибір стратегії - центральний момент стратегічного планування. Часто організація вибирає стратегію з декількох можливих варіантів. Так, якщо організація хоче збільшити свою частку на ринку, вона може досягнути своєї мсти декількома шляхами:
• o знизити ціни на продукцію;
• o продавати товар через більшу кількість торгових представників;
• o подати на ринок нову модель;
• o через рекламу представити більш привабливий образ товару і т. д. Кожний шлях відкриває різні можливості. Таким чином, організація може
зіткнутися з великим числом альтернативних стратегій.
Обмежене зростання. Цю стратегію застосовує більшість організацій в галузях зі стабільною технологією. При застосуванні стратегії обмеженого зростання цілі розвитку встановлюються від "досягнутого" і корегуються умови, що змінюються (наприклад, інфляція).
Зростання. Ця стратегія частіше за все застосовується в галузях, що динамічно розвиваються, з технологією, яка швидко міняється. Для неї характерне встановлення щорічного значного перевищення рівня розвитку над рівнем розвитку минулого року.
Скорочення або стратегія останнього засобу. Ця стратегія вибирається організаціями не так часто. Для неї характерно встановлення цілей нижче за рівень, досягнутий в минулому. До стратегії скорочення вдаються тоді, коли показники діяльності організації приймають стійку тенденцію до погіршення і ніякі заходи не змінюють цієї тенденції.
Комбінована стратегія. Ця стратегія являє собою будь-яке поєднання розглянутих стратегій: обмеженого зростання, зростання і скорочення. Комбінованої стратегії дотримуються частіше великі організації, які активно функціонують в декількох галузях.
Кожна із вищезазначених стратегій являє собою базову стратегію, яка, в свою чергу, має безліч альтернативних варіантів.
Базові стратегії служать варіантами загальної стратегії організації, наповнюючись в процесі доведення конкретним змістом.
Також до основних стратегій належать виробничі, тобто ті, які стосуються виробничої політики підприємства.
Стратегія найменших сукупних витрат. Це прагнення досягти мінімуму сукупних витрат у галузі через набір функціональних політик, спрямованих на цю базову мету. Лідерство в цій сфері вимагає створення виробничих потужностей, ефективних за масштабом, енергійного зменшення витрат завдяки досвіду, політики економії та контролю за витратами, уникання граничних купівельних рахунків та мінімізації витрат у сферах, таких, як дослідно-конструкторська діяльність, сервіс, робота торгівельного персоналу, реклама тощо. Для досягнення цієї мсти необхідна увага менеджерів до контролю за витратами. Низькі витрати в порівнянні з конкурентами стають темою, що проходить через усю стратегію, хоча не можна нехтувати й якістю, сервісом та іншими сферами.
Становище низькозатратної компанії дає фірмі прибуток вище середнього в галузі, незважаючи на наявність сильних чинників конкуренції. Таке становище захищає фірму від суперництва конкурентів, оскільки її низькі витрати означають, що вона може отримувати прибутки після того, як конкуренти втратили свої прибутки в процесі конкуренції. Становище низькозатратної фірми захищає її від впливу покупців, оскільки покупці можуть застосовувати свій вплив лише для збивання цін до рівня найбільш ефективного конкурента. Наявність малих витрат гарантує захист від авторитетних постачальників, можливість гнучкіше впоратися із зростанням цін на ресурси. Фактори, що приводять до становища низькозатратної фірми, як правило, створюють надійні вхідні бар'єри в показниках економії за рахунок масштабів чи в перевагах за рівнем витрат, що ставить фірму в сприятливе становище стосовно проблеми замінників порівняно з її конкурентами.
Досягнення фірмою становища низькозатратної часто вимагає володіння значною часткою ринку чи інших переваг, таких як сприятливий доступ до сировини. Таке становище вимагає розвиток дизайну товарів, які б було нескладно виробляти, підтримання широкого асортименту споріднених продуктів для розподілу витрат та обслуговування всіх основних груп покупців з метою нарощення обсягу збуту. Водночас впровадження низькозатратної стратегії може потребувати значних попередніх капіталовкладень в устаткування, наступальне ціноутворення і витрати на старті з метою завоювати частку ринку. Велика частина ринку, в свою чергу, може сприяти економії при закупках, що й далі зменшує витрати. При досягненні низькозатратної позиції остання гарантує високі граничні прибутки, які можна заново інвестувати в нове устаткування та сучасні виробничі потужності, щоб досягти найменших витрат. Такі повторні інвестиції можуть бути передумовою досягнення фірмою становища низькозатратної.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
