Відсоткові механізми стають дуже популярними у країнах, що приєдналися до ЄС у травні 2001 р. Такі механізми діють, наприклад, в Угорщині та Словаччині. Вони відрізняються від механізму, що діє в Іспанії, описаному вище, бо тут платник податків сам обирає НУО, яке він фінансує. Службовці, які отримують постійну платню, можуть зробити запит через свого роботодавця, щоб до 1 % від податку на прибутки, який утримується з джерела, був асигнований до НУО за їх вибором.
В цілому, загальна практика дозволяє юридичним особам утримувати процент прибутків, що підлягають оподаткуванню, на їх благодійні внески. Наприклад, німецькі корпорації можуть утримувати до 10 % від їхніх пожертвувань благодійним, культурним та науковим організаціям та до 5 % від внесків до інших організацій соціального забезпечення. Звичайним також є те, що межа встановлюється в податковому законодавстві відносно мінімальних сум утримання. Таку практику можна зустріти у Данії, де юридичні особи можуть утримувати лише внески на суму від 5 тис. датських крон та до 15 % їхнього прибутку, що оподатковується.
У деяких кранах, таких як Франція або Німеччина, дозволено обчислювати податкові пільги відносно річного обігу фізичної особи. У той час, як у Франції фізичні особи мають пільги від податкового кредитування від 60 % суми їхніх внесків до 0,5 % річного обігу організаціям державної допомоги, у Німеччині, вони можуть лише обрати обчислення відносно прибутку, який оподатковується, або їхнього річного обігу. Наприклад, комерційне підприємство може вибрати між тим, чи утримувати до 5 % (або до 10 % у деяких випадках) від їхнього чистого прибутку або до 0,2 % їхнього річного обігу від їхніх благодійних внесків.
Підводячи підсумки, зазначимо, що держава намагається делегувати все більш видів соціальних послуг на надання приватним сектором. По суті, в Італії принцип субсидіарності, як вертикальної, так і горизонтальної, є основою надання соціальних послуг. Горизонтальна субсидіарність застосовується тоді, коли пріоритет надання соціальних послуг належить приватному сектору.
Згідно нього, лише за умови нестачі надання соціальних послуг приватним сектором органи державної влади можуть взяти справу на себе. Подібним чином принцип субсидіарності закріплений в конституції Німеччини та має значний вплив на надання соціальних послуг. У Німеччині НУО є найбільшими постачальниками соціальних послуг. За ними йде комерційний сектор, а далі - державний. Така "приватизація" соціального сектору може бути встановлена самою державою за допомогою механізмів дотацій та постачання.
Висновки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання соціальних послуг“ на сторінці 2. Приємного читання.
