• o гнучкість у підрахунках витрат на діяльність.
Варто зауважити, що в соціальній політиці та наданні соціальної підтримки, незалежно від того, реалізуються вони державою чи НУО, необхідно відрізняти нормативний аспект (чого ми хочемо досягти?) від практичного (як досягти мети?). Практичний аспект включає розподіл завдань між державною адміністрацією та НУО, якщо ефективність наданих послуг береться за критерій такого розподілу.
Тут можна зазначити, що НУО здатні надати допомогу малозабезпеченим родинам більш ефективно (швидше і дешевше), але неможливо вирішити проблему структурного безробіття без участі державного органу, який відповідає за політику зайнятості.
Питання розподілу завдань також має аксіологічний аспект. Прихильники мінімальної державної допомоги третьому сектору виходять з таких моральних міркувань: сильний вплив державної влади та її відповідальність за вирішення соціальних проблем означає підвищення податків, що може призвести до зменшення громадського контролю над отриманими доходами.
Прихильники державного протекціонізму, з іншого боку, відносять громадянські соціальні права до прав людини, реалізація яких повинна бути гарантована державою, а не дана на відкуп ринку чи добродійності фізичних осіб. Отже, соціальна допомога за своєю природою базується на певних цінностях та сприяє реалізації якогось особливого бачення соціального порядку.
Культурні трансформації та зміни, що їх супроводжують, в сфері соціально прийнятих цінностей підтверджують аксіологію соціальної політики. Кращий приклад - систематична трансформація в Польщі, що супроводжується децентралізацією влади, делегуванням завдань місцевим адміністраціям і передачею влади та відповідальності НУО завдяки новому "Закону про державну допомогу і волонтерство" (2003 р.).
Однак, щодо ролі НУО у формуванні соціальної сфери, потрібно зазначити обов'язок держави підтримувати чи, принаймні, не перешкоджати розвитку соціально орієнтованих НУО. Приклад Німеччини особливо важливий у цьому контексті. У 1967 р. в результаті величезних зусиль НУО, які працюють у соціальному секторі, реалізація принципу взаємного доповнення, включеного до Конституції Німеччини, була визначена постановою конституційного суду. Принцип доповнення став основним принципом, що визначає відносини між державним сектором, який складається з федерацій, федеральних земель, районів і фондів соціальної безпеки, та різними формами незалежних, неприбуткових організацій.
Ключовим моментом у цій моделі, що існує в ЄС, є децентралізація соціальної політики, зокрема напрямки вирішення соціальних проблем розробляються на місцевому рівні. Соціальні НУО тісно співпрацюють з державним сектором, вони отримують цільові гранти від державних установ, що ілюструє принцип доповнення.
Неурядові організації в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві“ на сторінці 2. Приємного читання.
