• o проїдання капіталів замість стимулів зростання;
• o відрив механізму визначення обсягу грошової маси в обігу від об'єктивних потреб економіки;
• o дефіцит оборотних коштів підприємств у ліквідній формі, з одного боку, та неможливості знижувати витрати на оплату праці шляхом її скорочення, з іншого;
• o суттєві труднощі зі сплатою підприємствами податкових платежів, що украй негативно відбилося на становищі соціальної сфери;
• o виникнення безробіття і поширення бідності, поглиблення доходної і майнової диференціації, руйнування системи соціальних гарантій відбулись повсюди, хоча з різним ступенем гостроти;
• o посилення майнової диференціації не сприяє оздоровленню економіки, а породжує тіньові економічні відносини;
• o існує значний розрив між конституційним закріпленням статусу нашої країни, як соціальної держави та втіленням цієї конституційної норми у життя;
• o зниження у громадян відчуття соціальної захищеності та підвищення їхньої невпевненості у майбутньому;
• o модернізаційні процеси в економіці супроводжуються безпрецедентним зростанням нерівності у розподілі результатів економічної діяльності; Україна належить до держав з дуже високим ступенем нерівності населення за доходами та споживанням;
• o різко посилилося майнове розшарування населення, з'явилися значні верстви так званих "нових бідних", у їх складі чимало осіб із середньою і вищою освітою; зростає частка домогосподарств із середньодушовими витратами на місяць, нижчими за прожитковий мінімум.
Соціальні групи відрізняються за типом флуктуацій, що генеруються. Так, девіанти створюють внутрішні флуктуації в системі. Такий тип флуктуацій є безпечним для збереження динамічної рівноваги системи доти, поки їхня величина не перевищить для збереження динамічної рівноваги системи доти, поки їхня величина не перевищить необхідної межі. З огляду на властивість дисипативності відкритих систем, велика кількість мікрофлуктуацій у системі може привести до створення нових стійких структур на макрорівні. Цей процес реалізується шляхом самоорганізації елементів системи і називається стабілізацією "знизу". У цьому разі девіанти стають "ядром" соціальної системи нової якості та переходять у розряд конформістів.
Стійкі елементи соціальної системи - конформісти та ритуалісти - здатні створювати ситуації потенційних макрофлуктуацій, що стають реальними в разі резонансного зовнішнього впливу. Найчастіше зовнішньою флуктуацією для стійких груп суспільства, у результаті якої відбувається розрядження соціальної напруженості й трансформація суспільного устрою, знайшли оптимальний спосіб власної адаптації, що став згодом актуальним для всіх членів суспільства, тобто актуальну "адаптивну" норму поводження.
Таблиця 4.1
| Загальні принципи | Зміст загальних принципів | ||||
| У системі ДУ | У системі інноваційної діяльності | ||||
| 1 | 2 | 3 | |||
| Демократизму | Реалізація ідеї соціальності в ДУ, посилення ролі людського фактора та громадських організацій | Забезпечення соціально-економічної спрямованості інноваційних перетворень засобами ДУ, що передбачає пріоритет інтересів широких верств населення щодо підвищення їх добробуту внаслідок інноваційної реструктуризації національної економіки, збереження та збільшення кількості робочих місць, забезпечення екологічної безпеки та рівноваги; відкритості та прозорості інноваційної політики для суспільства; розширення і поглиблення співпраці державних органів та організацій, на яких покладені завдання з реалізації державної інноваційної політики, з громадськими професійними об'єднаннями у сфері інноваційної діяльності | |||
| Законності | Законодавча основа для визначення основних цілей, функцій, процедур, організаційної структури ДУ | Створення цілісної системи інноваційного законодавства, що визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності, зокрема формування та реалізацію її пріоритетних напрямів, а також встановлює форми стимулювання державою інновацій-1 них процесів та діяльності структур їх 1 підтримки | |||
| Цільової орієнтації та об'єктивності | Зумовлює необхідність дотримуватися в ДУ вимог, реальних можливостей та об'єктивних передумов соціально-економічного розвитку за визначеними пріоритетами | Наукової обгрунтованості визначення пріоритетів та стратегій інноваційного розвитку та основ наукового прогнозування і технологічного передбачення основних напрямів освоєння науково-технічних досягнень у світовому виробництві та в Україні у коротко -, середньо -, та довгостроковій перспективі | |||
| Раціональної оптимальності та ресурсного забезпечення | Удосконалення організації за умов забезпечення усіма видами необхідних ресурсів з досягненням запланованих результатів при мінімізації витрат цих ресурсів | Запровадження нових ефективних методологічних підходів, процедур та управлінських технологій з метою пошуку та становлення шляхів оптимізації необхідного інституційного, а також ресурсного забезпечення за програмно-цільовим і проблемно-орієнтованим підходами, організації постійного моніторингу та оцінювання ефективності проведення державної інноваційної політики | |||
| Повноти та збалансованості | Певна повнота реалізації функцій ДУ, залучення необхідних механізмів та структурна повнота Інститутів ДУ, а також збалансованого поєднання державної регуляції з ринковими механізмами саморегулювання за умов посилення ролі держави | Забезпечення структурно-функціональної повноти системи ДУ та збалансованого поєднання підприємницької активності із заходами державної підтримки інноваційних процесів, зокрема пріоритетних інноваційних процесів, що робить останні об'єктом моніторингу та регулювання ДУ з метою досягнення їх розширеного самовідтворення | |||
| Розвиток персоналу ДУ | Передбачає формування управлінської культури (індивідуальної та корпоративної) персоналу суб'єктів ДУ як підвищення його професійної компетенції та кваліфікації шляхом організації підготовки та перепідготовки персоналу за напрямами його професійної діяльності | Визнання імперативом прогресу системи ДУ розвиток персоналу суб'єктів ДУ шляхом формування у нього інноваційної культури як системи креативного, інноваційного мислення, здатності до використання сучасних розроблень управлінських підходів, освоєння методології аналітичної роботи та розроблення ДУПР стосовно проблем, процесів та об'єктів СІД | |||
| Універсальності | Передбачає певну ізоморфність функцій ДУ та менеджменту | Використання напрацювань методологічних підходів інноваційного менеджменту до ДУ інноваційними процесами | |||
У цілому суспільство або соціальну систему в нерівноважний стан приводять як особисті, так і колективні девіації. Різна структура суспільства, що перебуває в нерівноваженому стані, багато в чому визначає, наскільки вдалим буде новий стан динамічної рівноваги.
Виходячи з цього, можна виділити два сценарії розвитку суспільства в нерівноважному стані залежно від структури його девіантних груп:
• 1 Нагромадження соціальної напруженості - розрядка - перехід у новий стан динамічної рівноваги.
• 2. Неможливість нагромадження соціальної напруженості через невелику частку стабільних груп у суспільстві (масова особиста девіація) - слабкість керуючої підсистеми - стабілізація "знизу" або руйнування суспільства.
Рис. 4.7. Особливості психологічної і соціальної напруженості
Соціальний захист: сутність, особливості
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями гуманітарної політики“ на сторінці 2. Приємного читання.
