Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи

Маркетинг соціальних послуг

Пріоритетною, найбільш значимою ми вважаємо гуманістичну, фундаментом якої є переконання в безмежності можливостей і здібностей людини до вдосконалення, вимога захисту гідності особистості, її волі, ідея про право людини на щастя і про те, що задоволення її потреб та інтересів повинно бути кінцевою мстою суспільства. Ця вимога є найголовнішою, оскільки її ідея може сприяти консолідації суспільства. Саме гуманістична спрямованість є запорукою формування такої особистості, яка здатна пам'ятати свої обов'язки, завдання, самозобов'язання, обіцянки, людські взаємини, добро, інтереси інших людей, свої провини, невиконані завдання.

Держава має якнайменше втручатися у свободу індивіда, водночас повинна заохочувати й захищати права людини. З другого боку, здібності й таланти не мають бути знехтувані чи ігноровані, а їх слід пробуджувати, підтримувати й вдосконалювати за допомогою освітнього процесу, орієнтованого на зростання й розвиток здібностей людини. Принципи гуманістичних відносин пов'язані з активним неприйняттям і протидією будь-яким формам насильства - фізичного, психологічного, економічного, ідеологічного - енергійно впроваджуються у світове співтовариство в якості економічних, соціальних, культурних прав людини. Згідно з цими принципами, людина має право на працю, її справедливі й сприятливі умови, відпочинок, дозвілля, медичне обслуговування, освіту, культурний самовираз.

Гуманістичний зміст соціальної роботи полягає у тому, щоб навіть у ситуації нерівних умов (фізичних, матеріальних, соціальних та ін.) дати можливість кожній людині реалізувати свої плани, інтегрувати осіб з обмеженими можливостями в основні процеси трудової і суспільної життєдіяльності. В 1994 р. представники 25 міжнародних організацій та 92 урядів ухвалили Акт Саламанки, який визначав необхідність і нагальність навчання всіх дітей, молодих людей та дорослих з особливими потребами у звичайній освітній системі. Акт наголошував, що діти з особливими потребами повинні навчатися у загальноосвітніх школах. У процесі навчання спостерігається індивідуальний підхід до кожної дитини.

Для інтеграції дітей з особливими потребами в країнах ЄС існує спеціальна організація навчального процесу - універсальний дизайн для навчання - дизайн речей і середовища, прийнятний для всіх учасників процесу без необхідної для них адаптації та соціалізації. Дослідники формулюють сім принципів, які скеровують і визначають навчальні програми з мстою залучення дітей з різними потребами за допомогою пристосування матеріалів і навчальних стратегій: рівність, гнучкість простота та інтуїтивне використання, легкість сприйманої інформації, поблажливість до помилок, незначне фізичне зусилля, розмір приміщення та простір для доступу і використання.

Сьогодні все більше відчувається посилення гуманістичної спрямованості соціальної роботи в цілому, орієнтації її не тільки на захист окремого індивіда в його конкретній важкій ситуації, але й на цілісний підхід до людини, захист її соціальних інтересів і потреб незалежно від соціально-економічної ситуації. Звідси формулюється стратегія розвитку інфраструктури соціальної роботи - створення інформаційно-речовинних та енергетичних перспектив для забезпечення життєдіяльності кризової людини через творення та відтворення її сутнісних сил і формування умов для соціально-економічного розвитку. Для ілюстрації гуманістичної функції інфраструктури соціальної роботи акцентуємо увагу лише на освітянських питаннях, головним серед яких є актуальність підготовки фахівців у галузі соціальної роботи. Ця думка знаходить своє підтвердження у постійному процесі створення інститутів, факультетів, кафедр соціальної роботи, метою яких є підготовка освічених професіоналів з організації та забезпечення кадровим потенціалом інфраструктури соціальної роботи.

Гуманістичний аспект періоду навчання майбутнього фахівця в галузі соціальної роботи є найважливішим етапом соціалізації студента. Він покликаний забезпечити формування і культивування ціннісних орієнтацій особистості, її здібностей, ефективну адаптацію до соціально-економічних умов, що динамічно змінюються, розвиток рефлексивного-гуманістичного менталітету майбутнього спеціаліста та ін. При цьому важливим елементом змісту освіти є ціннісні пріоритети майбутнього фахівця з соціальної діяльності. Необхідність такої підготовки у вищому навчальному закладі обумовлена самим характером професійної діяльності спеціаліста в галузі соціальної роботи, яка є дуже специфічною за характером, тому що об'єднує психологічні, етичні, правові та інші аспекти життєдіяльності людини. В цьому зв'язку важливим завданням є формування у студента адекватного розуміння необхідності, можливості й міри свого професійного втручання в особисте життя іншої людини.

Для розвитку та дієздатності інфраструктури соціальної роботи велике значення має також аксіологічна функція, яка полягає у визнанні системи цінностей людини - її життя, безпеки тощо. Аксіологія, як філософське вчення, досліджує духовні цінності та їх співвідношення з реальним світом. Ціннісне відношення людини до світу й до самої себе формується у визначену ієрархію цінностей, на вершині якої розташовуються своєрідні абсолютні цінності, зафіксовані в тих або інших суспільних ідеалах. Саме цінності забезпечують необхідну культуру управління для мережевого підприємства (інфраструктури). Вони виникають всередині кожного об'єкта в процесі його функціонування. Для визначення цінностей можна сформулювати такі показники: допомога клієнтові, повага до індивіда, неперервна освіта фахівця з соціальної роботи. Практично цінності означають певні індивідуальні позиції, що заохочуються під час прийому на роботу, мотивації та просування службовими щаблями. Задоволення клієнта означає бажання працювати разом на користь останнього. Повага до індивіда - прищеплення соціальним працівникам почуття відповідальності та заохочення їх до ризику в атмосфері довіри та відвертості, де існує право на помилку. Неперервна освіта означає, що нормою мають бути скромність і готовність до постійного виклику, тобто здатність сумніватися та міняти спосіб мислення, здобувати нові знання, оволодівати передовим досвідом.

Оскільки в нашому житті й діяльності не останню роль відіграють комунікативні зв'язки, тому однією з важливих функцій інфраструктури соціальної роботи є забезпечення комунікації між людьми, або комунікативна функція, яка виявляється в актах спілкування між особами, заснованими на взаєморозумінні. Згідно з теорією мотивації А. Маслоу, потреба у спілкуванні та визнанні є проміжною між найнижчим (задоволення потреб фізіологічного рівня - потреби в їжі, одязі, житлі, відпочинку тощо) і найвищим рівнями (потреба у самовиразі, самореалізації). Ця функція інфраструктури соціальної роботи дозволяє людям спілкуватися один з одним, накопичувати та транслювати соціальний досвід за допомогою знакової системи. Такими знаками виступають слова, поняття, символи, мова музики та живопису, засоби виробництва, предмети споживання. Важливе значення для налагодження та підтримки комунікації має технічна культура суспільства. Все частіше ми стаємо свідками того, як за допомогою технічних засобів все більшого значення набуває опосередковане спілкування.

Використання новітніх комунікаційних технологій може відігравати головну роль віртуального спілкування для людей, які мають слухові, зорові, рухові вади, і для яких здатність спілкуватися, не виявляючи цієї проблеми свого здоров'я, відкриває двері до професій, що раніше були для них недосяжними. Згідно з проведеним у Канаді дослідженням, електронні засоби комунікації дозволяють, наприклад, глухим робітникам уникати дискримінації, якої вони зазнавали раніше. Крім цього електронна пошта для них стала справжнім подарунком у питаннях, що потребують їхньої участі в політичному житті країни. Таким чином, можемо констатувати той факт, що завдяки діяльності мережевої форми інфраструктури соціальної роботи соціальні можливості осіб з певними функціональними порушеннями значно збільшуються.

Через комунікацію, спілкування з іншими людьми виконується специфічна функція інфраструктури соціальної роботи - функція ресоціалізації) яка допомагає кризовій людині відновити необхідні особистісні якості для нормальної життєдіяльності в суспільстві, ввійти в соціум, здійснивши процес особистісного зростання, засвоєння знань, цінностей і норм, властивих даному суспільству, й адаптуватися до життя в ньому.

За критерієм наявності мети щодо засвоєння нового соціального досвіду, можемо говорити про ресоціалізацію - цілеспрямовану та стихійну. Зрозуміло, що цілеспрямована має місце в тому випадку, коли людина ставить мету щодо засвоєння нового змісту соціального досвіду, розуміючи, яким чином здійснити цей процес. Коли ж засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів відбувається без визначення мети та механізмів їх засвоєння, місце має стихійна ресоціалізація. Говорячи про інфраструктуру соціальної роботи, наголосимо, що її елементи сприяють процесу як цілеспрямованій, так і стихійній ресоціалізації кризової людини.

Ресоціалізація має тісний зв'язок із профілактичною, соціально-педагогічною, адаптаційною та корекційною функціями інфраструктури соціальної роботи. Доповненням до названих специфічних функцій може бути релаксаційна функція інфраструктури соціальної роботи, основне призначення якої полягає у знятті фізичної та психічної напруги, встановленні спокійних, довірливих відносин між людьми, сприяння створенню емпатії, тобто, проникненню в щиросердечний світ іншої людини. Специфічною функцією інфраструктури в системі суспільного відтворення є надання соціальних послуг, тобто комплексу правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

З позиції соціального менеджменту соціальну роботу характеризує організаційна (від пізньолат. organizo - надаю стрункого вигляду, облаштовую) функція, яка відповідає за діяльність об'єктів інфраструктури, наприклад, соціальних служб на підприємствах і в установах, громадських організаціях, фондів, а також за місцем проживання, залучення громадськості до їхньої роботи. Діяльність названих суб'єктів спрямована на задоволення різноманітних потреб через надання всіляких видів допомоги й соціальних послуг населенню, у першу чергу, його незахищеним верствам. У свою чергу, організаційну функцію можна розглядати як діяльність щодо створення і впорядкування інформаційно-розвиваючого середовища та детермінації поведінки людини. Ця функція інфраструктури заставляє людину користуватися предметами, а таке користування підпорядковує поведінку людини. Наприклад, години роботи лікарні, приймання процедур строго регламентуються. Функція саморегулювання полягає в доцільному функціонуванні систем різних рівнів організації і складності. Вона реалізується в єдності своїх енергетичних, динамічних та змістовних аспектів. У сукупності виконуваних завдань ця функція спрямована на забезпечення розширеного відтворення робочої сили і формування її нового якісного складу.

Сьогодні в українському суспільстві існує соціальна нестабільність, яка найчастіше сприймається пересічним громадянином як ситуація невизначеності (відносно своєї долі, кар'єри), соціальної відчуженості. В Західній Європі концепція соціальної відчуженості одержала поширення за дуже короткий термін. її виникнення відбиває зростаюче визнання того факту, що маргіналізація і неблагополуччя громадян є систематичним і вже глибоко вкоріненим феноменом. Відповідно до цієї концепції, труднощі, з якими зіштовхуються особливо вразливі групи населення, мають тенденцію до нагромадження, у результаті чого неблагополуччя тільки зростає, а його фактори - множаться. Що стосується, наприклад, такого явища, як довгострокове безробіття, то існує низка несприятливих факторів, унаслідок яких соціальна допомога виявляється поза досяжністю тих, хто її більше всього потребує. Серед таких факторів раннє залишення школи, раннє народження дитини, проблеми з грамотністю і рівнем освіти, низька самооцінка, відсутність таких навичок, як уміння правильно розподіляти свій час, працювати в колективі, робити вибір і приймати рішення. До згаданих проблем додаються труднощі, пов'язані з житловими умовами і рівнем доходів. Ситуація незахищеності, що завжди характеризує життя представників особливо вразливих груп населення, є основною причиною погіршення здоров'я. Все це має негативний вплив на формування соціального капіталу країни.

Тому соціальна адаптація, профілактика, реабілітація, ресоціалізація, соціальне обслуговування таких груп населення - це важливі напрями використання потенціалу об'єктів інфраструктури соціальної роботи, які визначають і реалізують зміст соціальної роботи. Але, на нашу думку, одним із головних завдань функціонування інфраструктури соціальної роботи можна вважати процес накопичення соціального капіталу, тобто ті соціальні зв'язки, які можуть бути ресурсом отримання вигод для людини. Йдеться про накопичувальну функцію інфраструктури соціальної роботи. Розглянемо детальніше цей процес. Людина опиняється у складній життєвій ситуації від народження, у разі нещасного випадку, аварії тощо. На цьому етапі функцією об'єктів інфраструктури соціальної роботи є зняття стресу в людини, допомога у формуванні позитивної мотивації щодо життя, зміцнення віри у власні сили, надії на отримання свого місця у соціумі. Без виконання цих важливих завдань подальше відтворення життєвих сил людини є неможливим. На другому етапі відбувається відтворення робочої сили людини для її наступної самореалізації у ході матеріального й духовного виробництва. Сьогодні багато говориться про те, що розумові здібності людини з функціональними обмеженнями можуть бути цінними як для її особистого розвитку, так і для розвитку суспільства. Ми завжди повинні пам'ятати про головне завдання соціальної роботи - створення умов для позитивної соціалізації особистості, що сприятиме її адаптації та самореалізації як у власних інтересах, так і в інтересах суспільства. Реалізовувати головне завдання соціальної роботи повинні професійно підготовлені кадри, що мають у своєму розпорядженні розвинену інфраструктуру. Це означає, що кожен конкретний об'єкт останньої має набір специфічних та загальних властивостей, характеристик і функцій. Завдяки існуванню названих функцій інфраструктури соціальної роботи в людини з'являється можливість формувати й накопичувати свій соціальний капітал. Цей процес необхідно розглядати як усвідомлений вибір особистості, що веде до її самореалізації у вільній праці спільно з іншими людьми, і одночасно, як заперечення, протест проти використання особистості в якості "гвинтика" системи.

В центрі нового світогляду в умовах глобалізації, інформатизації, покликаної забезпечити ефективне освоєння світу, є вже не просто людина з абстрактною гуманістичною системою цінностей, а все людство з конкретною системою нагальних матеріальних та духовних потреб. Метою глобального розвитку має бути не лише матеріальне виробництво і споживання, а розвиток інтелектуально-духовної сфери. Через акумулятивну функцію інфраструктура соціальної роботи творить та відтворює соціальний капітал.

Слід зазначити, що в українському суспільстві іноді відбувається процес підміни функцій об'єктів інфраструктури соціальної роботи. Яскравою ілюстрацією цього твердження може бути діяльність хоспісу. В міжнародному досвіді останній виконує функцію догляду онкохворих. В Україні в хоспіс іноді потрапляють люди похилого віку, яких не можна залишати самих удома, коли відсутні інші працездатні члени сім'ї. Тобто в цьому випадку хоспіс виконує функції будинку пристарілих. Необхідно зазначити, що сьогодення сприяє появі принципово нових функцій, які має виконувати інфраструктура соціальної роботи. Йдеться про те, що, крім позитивних моментів у процесі розвитку інформаційної доби, є і негативні. Поява інформаційних мереж призводить до появи нових фізичних та психічних хвороб. Останнім часом все більше дослідників звертаються до теми комп'ютерної - та інтернет-залежності. Незважаючи на всю розмаїтість активності користувачів Інтернет, можна виділити три основних види здійснюваної ними діяльності: пізнавальна (захопленість пізнанням у галузі програмування і телекомунікацій або, як крайній варіант - хакерство), ігрова (зацікавленість комп'ютерними іграми, а звідси як крайній варіант так звана "ігрова наркоманія") й комунікативна (захоплення мережевою комунікацією або, як крайній варіант, так звана інтернет-аддикція - патологічна залежність від інтернет). Оскільки "посередником" у такій діяльності є комп'ютер, то з боку медицини, можливі несприятливі наслідки для фізичного здоров'я: тривале сидіння за монітором може викликати сухість в очах, проблеми із зором, головний біль; тривале сидіння як таке - збільшення навантаження на хребет часто призводить до болю у спині, веде до порушення постави; інтенсивне управління мишкою, джойстиком або клавіатурою веде до зайвої напруги в м'язах рук тощо.

Для психічного здоров'я найбільша небезпека криється у виникненні залежності. Проблема аддикції (патологічної залежності) починається тоді, коли прагнення втечі від реальності, пов'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стаючи центральною ідеєю, що вторгається в життя, веде до відриву від реальності. Відбувається процес, під час якого людина не тільки не вирішує важливих для себе проблем (наприклад, побутових, соціальних), але й зупиняється у своєму особистісному розвитку. Цьому процесу можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний спосіб реагування на алкоголь, як на речовину, що різко змінює психічний стан), психологічні (особистісні особливості, психотравми), соціальні (сімейні й поза сімейні взаємозв'язки) фактори.

У серпні 1997 р. список видів "нематеріальної" залежності поповнився: патологічне використання Інтернет стало позначенням офіційно визнаного психічного розладу. Однак багато психотерапевтів говорять, що Інтернет-залежність не є самостійним захворюванням. Як правило, цей діагноз свідчить про інші, серйозні відхилення клієнта - депресію, комунікаційні проблеми тощо. Всі вони, так чи інакше, є ознаками нездатності впоратися зі стресом і формами тієї або іншої дезадаптації в реальному житті. Генетично закладений, але нерозтрачений, запас пристрастей людина прагне розділити з анонімним і віртуальним партнером. Щодо визначення механізмів виникнення Інтернет-залежності цікавим є висловлювання Дж. Сулера: Кіберпростір - один зі способів зміни стану свідомості. Як і в зміненому стані свідомості взагалі, кіберпростір й усе, що в ньому відбувається, здається реальним - часто навіть більше реальним, ніж дійсність. Це твердження дозволяє провести паралель між Інтернет-залежністю і залежністю від хімічних речовин, що змінюють стан свідомості. Якщо для формування традиційних видів залежності (алко-, нарко-, тютюнозалежність) потрібні роки, то для інтернет-залежності цей термін різко скорочується. За даними К. Янг, 25 % аддиктів придбали залежність протягом півроку після початку роботи в Інтернет, 58 % - протягом другого півріччя, а 17 % - у кінці першого року. Залежність, як правило, помічають рідні Й близькі аддикта, констатуючи зміни в його поведінці та розпорядку дня. Кімберлі Янг наводить 4 симптоми Інтернет-залежності (Kiinbcrlcy S. Young, Caught in the Net ("Піймані в Мережу"): нав'язливе бажання перевірити e-mail; постійне очікування наступного виходу в Інтернет; скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернет та витрачає на нього занадто багато грошей.

Згодом хвороблива залежність від Інтернет змінюється хронічною. Отже, можемо констатувати, що виникнення нової суспільної проблеми призводить до появи нових клієнтів соціальної роботи - Інтернет-залежних і потребує інструментарію для розв'язання. Таким чином, інфраструктура соціальної роботи розширює свої функції і надає допомогу у лікування та реабілітації комп'ютерних "хакерів".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг соціальних послуг» автора Воронкова В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЯК "ФІЛОСОФІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ"

  • Види маркетингу соціальних послуг в контексті ринкової концепції управління

  • Основні характеристики соціальної послуги, її природа та класифікація

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті "філософії ринку" та ринкової економіки

  • Маркетингове мислення чи клієнтоманія

  • Висновки

  • Розділ 2. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Сутність соціальних послуг як маркетингових продуктів

  • Характеристика ринку соціальних послуг

  • Принципи, функції і концепції маркетингу соціальних послуг

  • Загальні функції соціальних послуг

  • Функція управління персоналом в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Розділ 3. СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ В СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Етика підприємництва та його соціальна відповідальність

  • Маркетинг як складова частина менеджменту підприємництва

  • Концепція соціально-етичного маркетингу

  • Маркетингове управління підприємством

  • Соціальна відповідальність та етика маркетингу в сфері підприємництва

  • Висновки

  • Розділ 4. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Методологія дослідження

  • Умови, напрями та моделі реалізації соціальної політики

  • Напрями гуманітарної політики

  • Соціальний захист: сутність, особливості

  • Становлення та розвиток соціального захисту в Україні

  • Особливості соціального захисту в соціальних державах

  • Соціальний захист в ЄС

  • Розділ 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Ключові аспекти системи якості соціальних послуг та відповідальності керівництва

  • Персонал і матеріальні ресурси в системі якості соціальних послуг

  • Структура системи якості соціальних послуг

  • Процеси маркетингу та зобов'язання постачальника в системі якості соціальних послуг

  • Процеси надання соціальних послуг у системі якості

  • Аналіз якості виконання соціальних послуг та підвищення їх ефективності

  • Висновки

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ ТУРИЗМУ

  • Основні характеристики туристичного ринку

  • Визначення туристичного продукту

  • Основні характеристики маркетингового середовища туристичної фірми

  • Маркетингові дослідження конкурентів

  • Основні прийоми сегментації туристичного ринку

  • Теоретичні та практичні засади визначення цільового ринку

  • Особливості стимулювання збуту в туристичній галузі

  • Маркетингові комунікації як засіб ефективного просування туристичного продукту

  • Реклама

  • Висновки

  • Розділ 7. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У СТРАХОВОМУ БІЗНЕСІ

  • Форми та види страхування

  • Страхові платежі та тарифи

  • Договори та правила страхування

  • Страховий маркетинг: функції, принципи, завдання, стратегії

  • Організація маркетингової служби в страховій компанії

  • Маркетингові дослідження та маркетингова політика у страхуванні

  • Висновки

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГ ПОСЛУГ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

  • Основні виміри культурного продукту

  • Ринковий попит на культурний продукт

  • Концепція позиціонування з огляду на конкурентів та цільові сегменти

  • Цінова політика в сфері маркетингу соціальних послуг

  • Маркетинг соціальних послуг в контексті глобалізації та взаємовпливу культур

  • Маркетинг соціальних послуг в сфері дозвілля

  • Висновки

  • Розділ 9. СУБ'ЄКТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Місце неурядових організацій у громадянському суспільстві

  • Неурядові організації в Україні

  • Неурядові організації як партнери влади в наданні соціальних послуг

  • Реалізація принципу взаємного доповнення

  • Досвід функціонування неурядових організацій в зарубіжних країнах

  • Досвід Німеччини

  • Досвід Бельгії

  • Правове регулювання соціальних послуг

  • Висновки

  • Розділ 10. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Досвід задоволення соціальних потреб в громадах

  • Світові моделі надання соціальних послуг

  • Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

  • Висновки

  • Розділ 11. МАРКЕТИНГ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Становлення та розвиток українського ринку консалтингових послуг

  • Динаміка рівня попиту на консалтингові послуги в Україні

  • Критерії вибору консалтингової фірми

  • Визначення консалтингових послуг як товару

  • Управлінське консультування як специфічний вид діяльності

  • Мета, завдання та етапи консультування

  • Класифікація консалтингових послуг

  • Класифікація консалтингових послуг в Україні

  • Сегментація ринку консалтингових послуг України

  • Канали залучення замовлень від колишніх клієнтів та нових клієнтів

  • Цінова політика на ринку консалтингових послуг

  • Типові помилки в маркетингу консалтингових послуг

  • Розділ 12. МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

  • Види маркетингу у діяльності будівельних організацій

  • Маркетингове управління соціальними послугами будівельної організації

  • Методологічний підхід, принципи та методи оцінки ефективності соціальних послуг будівельної організації

  • Розділ 13. ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ

  • Послуги розробки маркетингової концепції підготовки підприємства-переробника сільськогосподарської продукції до випуску нової продукції

  • Впровадження організаційної структури управління на прикладі підприємства TOB "АПК "Солоха", орієнтованої на реалізацію маркетингової концепції

  • Послуга реорганізації маркетингового підрозділу підприємства (на прикладі TOB "АПК "Солоха")

  • Використання нових інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності TOB "АПК "Солоха"

  • Розділ 14. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Система соціальної роботи та необхідність її інфраструктурного забезпечення

  • Функціональний аналіз інфраструктури соціальної роботи
  • Морфологічний аналіз інфраструктури соціальної роботи

  • Галузі життєдіяльності людини

  • Висновки

  • Розділ 15. СОЦІАЛЬНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

  • Оцінка населення проекту

  • Методика залучення населення до роботи над проектом

  • Загальні підходи до оцінки фінансової стійкості проекту

  • Висновки

  • Розділ 16. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Складові комплексу маркетингу (по Котлеру)

  • Реклама як засіб здійснення маркетингу соціальних послуг

  • Основні типи реклами, планування реклами та цілі стратегії реклами

  • Дизайн в стратегій маркетингу та рекламної діяльності

  • Управління електронною комерцією і онлайновий маркетинг соціальних послуг

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ