Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Ви є тут

Логіка

2. Тому, що може бути вибране для себе, віддають перевагу над тим, що може бути вибране заради іншого.

3. Доброму взагалі віддають перевагу над тим, що добре для когось одного. Наприклад, бути здоровим - важливіше, ніж попасти під скальпель лікаря, оскільки перше взагалі добре, а друге - для кого-небудь.

4. Віддається перевага тому, що саме собою прекрасніше, якнайбільше шанується і заслуговує на похвалу. Скажімо, дружба важливіша ніж багатство, оскільки її само собою шанують і вона заслуговує на похвалу, а - багатство - заради іншого.

5. Можливому (практичному) віддають перевагу над тим, що неможливе (непрактичне).

На підставі виокремленого Арістотелем особливого класу міркувань, визначають логічну структуру висловлювання, яке містить перевагу, і створюють формальну модель таких міркувань.

Висловлювання, яке містить перевагу (оцінку), має структуру: суб'єкт, об'єкт (предмет) переваги, характер (оцінка) переваги.

Суб'єкт - окрема людина (індивід), множина людей, котрі встановлюють відношення переваги між певними предметами, що належать до одного класу, і виражають це в певному твердженні.

Об'єкт (предмет) переваги - все те, чому віддають перевагу над іншим (предмет А., якому віддають перевагу над предметом В.). Віддавати перевагу можна один одному між об'єктами (предметами, явищами, станами справ, версіями, альтернативами тощо), але всі вони повинні належати до одного класу, тобто класу однорідних предметів, класу однотипових явищ, класу версій, класу альтернатив стосовно одного й того самого предмета міркувань. Жартівливий приклад ситуації вибору між об'єктами, які належать до різних класів, наводить Р. Смалліан: "Що краще: вічне блаженство чи бутерброд із шинкою? На перший погляд здається, що вічне блаженство краще, але насправді це не так! Подумайте самі. Що краще від вічного блаженства? Ніщо. А бутерброд із шинкою краще, ніж ніщо. Отже, бутерброд із шинкою краще, ніж вічне блаженство".

Характер переваги - порівняльна оцінка (правова, моральна, естетична, логічна, культурологічна, історична й ін.), на підставі якої порівнюють об'єкти, що належать до одного класу, з метою визначити, якому з об'єктів віддати перевагу. Характер переваги визначають словами "краще", "гарніше", "досконаліше", "подобається більше", "вважається за краще" та ін. Наприклад, у висловлюванні "Поганий мир краще доброї сварки" об'єктом переваги є стан справ, а саме: стан миру, стан сварки; характер переваги виражає слово "краще"; суб'єктом переваги (який виражений неявно) буде окрема людина або множина людей, котрі віддають перевагу стану миру над станом сварки в певних життєвих ситуаціях.

На характер переваги впливає система цінностей, носієм якої є окремий індивід або певна множина індивідів. На підставі цих цінностей індивіди вибирають, що для них краще, важливіше, корисніше, цікавіше і под.

Скажімо, одні індивіди визначають для себе, що "краще багато читати, ніж постійно дивитися телевізор", а інші - "краще весь день грати у комп'ютерні ігри, ніж читати книги".

Система цінностей може змінюватися під впливом соціокультурних чинників, відповідно, в певний час і, суб'єкт х віддає перевагу одному об'єктові над іншим, а в новий час г2 вибирає нові об'єкти для порівняння.

Формальну модель міркувань, які містять перевагу (числення оціночних висловлювань), створив Г. X. фон Врігт на підставі загальних принципів побудови сучасних некласичних логік.

Алфавіт - вводяться символи:

5,, 52,..., 5Д для позначення суб'єктів, що віддають перевагу;

х, у, 2,.., для позначення об'єктів переваги;

/ - момент часу, коли віддається перевага;

л V -> н -і для позначення пропозиційних зв'язок кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквівалентності, заперечення;

Я - для позначення відношення переваги між об'єктами х та у.

На підставі алфавіту створюють формули логіки переваги:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ

  • 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки

  • 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки

  • Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА

  • 2.2. Мова як знакова система

  • 2.3. Мова як репрезентант мислення

  • 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови

  • 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА

  • 3.2. Логічні операції

  • 3.3. Закони логіки

  • 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними

  • 3.5. Доведення та спростування

  • 3.6. Запитання та відповіді

  • 3.7. Парадокси

  • Розділ 4. СИМВОЛІЧНА ЛОГІКА

  • 4.2. Класична символічна логіка

  • 4.2.2. Логіка предикатів

  • 4.3. Некласична логіка

  • 4.3.2. Модальна логіка

  • 4.3.3. Логіка існування

  • Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА
  • Розділ 6. ЛОГІКА НАУКИ

  • 6.4. Альтернативні теорії та паранесуперечлива логіка

  • 6.5. Обґрунтування підстав науки як мета логічна проблема

  • Розділ 7. ДИСКУРС ЯК ОБ'ЄКТ ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

  • 7.2. Суперечка та її теоретико-ігрова модель

  • 7.3. Аргументація у дискурсі

  • 7.4. Розуміння смислу промов і текстів

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи