Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

У діяльності людей виокремлюють особливий різновид. Його називають ігровою діяльністю, яка здійснюється за встановленими правилами. Гра, з одного боку, постає особливим соціокультурним феноменом, що уособлює дещо автономне та самоцінне (наприклад, інтелектуальні ігри, комп'ютерні ігри, спортивні ігри), а з іншого - стає невід'ємною частиною різних видів діяльності (фінансової, навчально-виховної, політичної, юридичної, наукової, філософської і под.).

Гру як явище культури (ігровий елемент культури) концептуально визначив голландський історик і філософ Й. Гейзінга.

Математики та логіки надали терміну "гра" науково-теоретичного смислу на підставі спостереження реальних ігрових ситуацій і стали моделювати гру в абстрактній знаково-символічній формі за допомогою особисто створеної мови. Логіко-математичне моделювання ігрової ситуації (гри) отримало назву "теорія ігор".

Теорія ігор досліджує оптимальну поведінку гравця в ситуаціях, де стикаються інтереси, зацікавлення між різними учасниками. Це, за визначеннями учених, наука про оптимальну поведінку індивіда в конфліктних ситуаціях; теорія моделювання прийняття оптимальних рішень.

Логічний аспект моделювання ігор (ігрових ситуацій) означає встановлення семантики (смислу та предметного значення) ігор (смисл гри, мета гри тощо) та моделювання прагматики, тобто розроблення конкретної стратегії й тактики гри, правил гри крізь призму структури "мета- метод - результат".

Логіко-семантичний аспект моделювання ігор аналізують Я. Хінтікка, А. Блінов, А. Ішмуратов та ін.

Основні терміни теорії ігор, за допомогою яких створюють дескриптивну модель ігор (ігрових ситуацій ).

Гра - такий вид активної діяльності людей, де на першому місці постає їх суб'єктивний інтерес і бажання отримати певну винагороду. У математиці - це математична модель конфлікту, тобто явища, в якому визначені діючі в ньому сторони, їх можливі способи дії, ймовірні наслідки й інтереси.

Ігрова ситуація (лат. situs - становище) - 1) часовий вимір гри як певного стану справ, що структурується на початок, хід гри, закінчення гри; 2) момент у перебігу гри, коли треба визначитися, як діяти далі.

Гравці, або суб'єкти гри - індивіди, групи людей (соціально, фахово структуровані групи індивідів, колективи), фізичні та юридичні особи, керівники груп, які беруть участь у конкретній грі. Групу гравців називають командою. Залежно від виду гри її учасників іменують шахістами, футболістами, біржовими гравцями і под. У кожній грі учасники виконують певні, задані правилами, ролі.

Спостерігачі ігор, або глядачі - індивіди, групи, велика кількість людей, які не беруть участь у грі, а лише спостерігають за нею безпосередньо чи опосередковано (наприклад, по телебаченню).

Правила (умови) гри визначають можливу поведінку учасників, вибір і хід для них на будь-якому етапі розвитку гри. Необхідність дотримання правил визначає такі варіанти ігрових ситуацій:

1. Якщо усі гравці дотримуються правил, то гра є чесною.

2. Якщо жоден учасник не дотримується правил, то гра не є чесною.

Стратегія гри - загальний план, який варто реалізувати, щоби досягти мети.

Тактика гри - конкретні прийоми, котрі використовують гравці в процесі гри, щоб обіграти інших учасників. Це зроблений, скажімо, гравцем х конкретний хід (у шахах - хід конем), що дає змогу збільшити шанси на перемогу.

Виграш - передбачена винагорода, яку отримують гравець або команда, що перемогли у конкретній грі.

У контексті логіки дії гра - це система практичних дій. Відповідно, вона має структуру "мета - метод - результат". Мета - в процесі гри обіграти іншого гравця (команду) й досягти бажаного результату. Метод - тактичні прийоми гравців у ході гри відповідно до прийнятих правил.

Результат гри - виграш.

Класифікація ігор. Упродовж історичного розвитку людства створена безмежна кількість ігор, які в теорії класифікують за видами та типами.