5 (хЯу) (чит.: суб'єкт 5 віддає перевагу х над у); 8 (£,(хій/)), де їх - момент часу, в який віддають перевагу (чит.: суб'єкт 5 в момент * віддає перевагу х над у).
Аксіоми логіки переваги:
1. хЯу -> -і (уЯх) - виражає властивість асиметричності, притаманну відношенню переваги;
2. (хЯу) -" (хЯг) V (гЯу) - виражає принцип порівняння цінностей.
На підставі цих аксіом, що виражають властивість асиметричності, притаманну відношенню переваги між двома об'єктами, одному з яких віддають перевагу, і порівняння х, у, г, унаслідок чого віддається перевага між ними, формулюють властивість еквівалентності цінностей і доводять властивість транзитивності:
- еквівалентність цінностей: стани справ, між якими немає відношення переваги, стають взаємозамінними, тобто стану х віддають перевагу з-поміж інших байдужих станів у і 2, а також віддають перевагу у, і якщо між х та у існує відношення байдужості, то також існує байдужість між у і 2
- доведення властивості транзитивності: на підставі аксіом 1, 2 складають формули:
2) якщо в аксіоми (хЯу) -> {уЯх) замість у підставити х, то отримуємо (хЯх) -> -і (хЯх). Ця формула еквівалентна формулі -і (хЯх).
Отже, відношення переваги одного об'єкта над іншим (іншими) є нерефлексивним, несиметричним (асиметричним), транзитивним.
Властивості прийняття рішення суб'єктом х у конкретній ситуації:
1. Відповідно до кількості альтернатив, між якими варто здійснити вибір на підставі оцінки кожної з них, прийняття рішення може бути простим або непростим (складним). Зокрема, чим більше альтернатив, тим складніше прийняти рішення.
2. Залежно від того, примусив дехто суб'єкта х приймати саме це рішення або сам він його приймав, воно може бути примусовим або непримусовим (самостійно прийняте рішення або несамостійне).
3. Відповідно до передбачення саме таких наслідків прийнятого рішення суб'єктом х, прийняте рішення може бути передбачуваним або непередбачуваним. Передбаченість наслідків визначають з певною часткою ймовірності: 0 Я < 1 (від 0 до 1), де 0 - зовсім непередбачений наслідок; 1 - абсолютно точно передбачений наслідок; Я (0, 1) - ступінь передбаченості наслідків.
4. Залежно від практичної корисності, доцільності, прийняте рішення може бути ефективним або неефективним для певної сфери діяльності та ін.
5. Відповідно до того, чи приймають певне рішення з впевненістю, воно може бути надійним (суб'єкт х знає ситуацію настільки добре і точно, що він впевнений у правильності вибору) або ненадійним (суб'єкт х не знає ситуацію добре й точно він не впевнений у правильності вибору).
6. Залежно від того, чи існують об'єктивні підстави для прийняття саме такого рішення, воно може бути таким, що має підстави (рішення, яке закономірно випливає з фактичних даних) або не має підстави, тобто безпідставне (рішення, яке не випливає з необхідністю з фактичних даних).
7. Відповідно до того, чи прийняття рішення становить певний ризик, воно може бути ризикованим (рішення, яке не випливає з реальних умов, обставин і передбачає певний ризик за прийняття саме цього рішення) та неризикованим (рішення, яке випливає з реальних умов, обставин і не передбачає певний ризик за прийняття саме цього рішення).
Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації.
У теорії ігор моделюється процес прийняття рішення суб'єктами в ігровій ситуації, яка стала конфліктною. Для цього вводять терміни "конфлікт", "вибір, "прийняття рішення" і дають їх визначення в контексті ситуації гри.
Конфлікт виникає в ситуації гри, де беруть участь п гравців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА“ на сторінці 19. Приємного читання.