Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Людина як суб'єкт практичних дій постійно перебуває в ситуації вибору, коли визначає в задумах для себе дещо взаємовиключне - діяти або не діяти, казати правду або не казати, робити цей вчинок або не робити, грати в якусь гру або не грати і под.

У життєдіяльності окремих індивідів виникають різноманітні ситуації вибору, наприклад, вивчати іноземну мову або не вивчати, купувати певну річ або не купувати, вступати до університету або не вступати, одружуватися або не одружуватися. Для індивідів як суб'єктів політики існує ситуація політичного вибору між кандидатами в президенти, в депутати різного рівня виборчих органів у передвиборчих кампаніях. Для індивідів як носіїв певного рівня моральної свідомості існує ситуація морального вибору між добром і злом та ін.

Ситуація вибору існує тоді, коли є альтернативи (варіанти дій, побудови версій, пошуку, прийняття рішення тощо). Таких альтернатив може бути декілька (дві, три і більше). Свої задуми про необхідність вибору людина формулює у вигляді висловлювань. На підставі логіко-семантичного аналізу висловлювань виокремлюють клас міркувань, в яких відображають ситуацію вибору. Наприклад: "Бути чи не бути" - визначав для себе принц Гамлет у трагедії В. Шекспіра.

Ситуацію вибору між двома альтернативами, рівнозначними за схемою Л, 1-і а,, відобразив середньовічний філософ Ж. Бурідан (1300-1358): "Осел стояв між двома рівнозначними в'язками сіна і був не в змозі надати перевагу одній в'язці перед іншою. Поки осел думав, який зробити вибір, він помер з голоду". Ця ситуація отримала назву "ситуація буріданового осла".

Визначена на рівні раціональності ситуація вибору між двома та більше альтернативами передбачає необхідність прийняття рішення, якій із альтернатив надати перевагу і тим самим здійснити остаточний вибір.

Логічний аналіз ситуації вибору та прийняття рішення, що відображено у висловлюваннях, зумовив виникнення особливої логіки, яка отримала назву "логіка вибору та прийняття рішення".

Логіка вибору та прийняття рішення - напрям сучасних логічних досліджень. Це:

- різновид практичних логік, що досліджує міркування, які відображають проблемну ситуацію в життєдіяльності людей, коли необхідно зробити вибір між декількома альтернативами і прийняти рішення, яку з них вибрати;

- логічна теорія (модель), яка відтворює міркування суб'єктів у ситуації вибору та прийняття рішення. Для побудови такої моделі вводяться терміни, що відображають особливості цієї ситуації, - "суб'єкт", "альтернатива", "дилема", "трилема", "вибір", "мета", "оцінка альтернатив", "принципи (критерії) вибору", "прийняття рішення".

Суб'єкт - людина (діяч), яка перебуває в ситуації вибору і визначає для себе, котру з альтернатив вибрати.

Альтернатива - необхідність вибору між дією та недією (бездіяльністю), між варіантами дій, між декількома можливостями, одна з яких може реалізуватися. Різновидами альтернатив є дилема, трилема, полілема.

Вибір - властивість людини здійснювати альтернативні дії в різних ситуаціях; вияв внутрішньої свободи індивіда.

Мета вибору - раціональне сформульоване визначення: для чого суб'єкт х вибирає одну з альтернатив (між дією та недією, варіантів дій, вчинків тощо) в певній ситуації вибору.

Безальтернативність - такий стан справ, становище (ситуація) в життєдіяльності людини, коли немає вибору (кажуть, не вибирають батьків, батьківщину...). Однак у життєдіяльності кожної людини виникають ситуації, коли немає альтернатив, а, отже, немає вибору, принаймні не повинно бути вибору з погляду раціональності. Наприклад: "Не кради", "Не вбий!", "Не залишай в лісі непогашене вогнище", "Турбуйся про ближніх". Ці норми права й моралі встановлюють безальтернативність практичних дій у певних життєвих ситуаціях.

Логіка прийняття рішення в ситуації вибору

Розумний той, хто приймає максимальну кількість правильних рішень за мінімумом помилок.

Прийняття рішення - 1) процес аналізу альтернатив у ситуації вибору з метою віддати перевагу одній альтернативі над іншою (іншими); 2) остаточний вибір однієї з альтернатив, що задовольняє визначені принципи (критерії).

Наукове осмислення прийняття рішення зумовило виникнення особливої теорії прийняття рішення, яку розробляють математики, кібернетики, психологи, логіки. Відповідно, виокремлюють математичну, кібернетичну, психологічну, логічну теорії (моделі) прийняття рішення.

Теоретичну модель прийняття рішення визначають у системі понять "проблемна ситуація", "вибір", "альтернатива", "суб'єкт, що приймає рішення", "об'єктивні й суб'єктивні фактори прийняття рішення", "вихідний стан". Прийняття рішення в ситуації вибору виявляється в таких аспектах - психологія прийняття рішення (психологічні особливості діяча як суб'єкта, що приймає рішення в ситуації вибору), а саме:

- мотиви, наміри, бажання, мету, що зумовлює прийняття того або іншого рішення;