Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Гравці, котрі беруть участь у конфлікті, - це сторони, що конфліктують. Вони - елементи певної абстрактної множини гравців.

У виникненні конфлікту в процесі гри може бути зацікавлений певний гравець (гравці). Зачинатель конфлікту (особа, яка створює конфліктну ситуацію) - гравець, що має певну мету (наприклад, зірвати гру, не дати перемогти іншій стороні). Практичні дії гравців (сторін, які конфліктують), спрямовані на закінчення конфлікту, називають коаліціями дії, а зацікавленість гравців у певному результаті конфлікту, - коаліцією інтересів. Кожна зі сторін має власну коаліцію інтересів і коаліцію дій, спрямованих на досягнення очікуваного для них результату гри. З метою отримання бажаних наслідків гри сторони розробляють стратегію й тактику коаліційних дій. Множинність стратегій і коаліційних дій називають комбінаціями (комбінаційними ходами), яких може бути створено безліч. Із множинності комбінацій кожна сторона вибирає необхідні, тобто віддає перевагу одній комбінації.

Прийняття рішення в ситуації гри, яка стала конфліктною, - остаточний вибір із множинності комбінацій тієї, що приведе до потрібного результату. Оцінка прийняття рішення в конфліктній ситуації гри: оптимальне або неоптимальне рішення. Оптимальність рішення - якість прийнятого рішення, що більше задовольняє наслідки рішення, ніж інші рішення; такий остаточний вибір між коаліціями дій, що задовольняє коаліції інтересів однієї зі сторін. Це передбачене рішення або непередбачене рішення.

Установлення логічних зв'язків між висловлюваннями, які за змістом відображають конфліктну ситуацію гри та прийняття рішення в цій ситуації:

1. Конфлікт виникає тоді й лише тоді, коли в ситуації гри є учасники, зацікавлені в певному результаті гри.

2. Якщо і тільки якщо певні гравці мають власні інтереси, то виникає конфлікт інтересів.

3. Якщо існує конфлікт, то є і його зачинатель (зачинателі).

4. Якщо гравець х (зачинатель) зацікавлений у виникненні конфліктної ситуації, то він має певну мету.

5. Сторони гри, котрі конфліктують, зацікавлені або не зацікавлені в закінченні конфлікту.

6. Якщо одна сторона, яка бере участь у грі, не зацікавлена в закінченні конфлікту, то вона буде здійснювати коаліцію протидії коаліції дій іншої сторони.

7. Якщо в конфліктній ситуації існують альтернативні комбінації дій, створені гравцями, то виникає необхідність вибору між ними.

8. Якщо одна зі сторін вибирає альтернативу А, то вона не вибирає альтернативу не А.

9. Якщо гравець х (гравці) вибирає той наслідок конфлікту, який задовольняє коаліції інтересів од неї зі сторін, то він є оптимальним для них.

10. У конфліктній ситуації певне рішення, прийняте однією стороною, є оптимальним або неоптимальним.

11. Якщо гравці в конфліктній ситуації прийняли рішення, яке задовольняє хоча би частково коаліції інтересів усіх учасників сторін, то вона є оптимальною для всіх сторін.

Формальна модель прийняття рішення

В теорії прийняття рішення зображають у схемі з назвою "дерево прийняття рішення". Для побудови "дерева прийняття рішення" створюють штучну мову - символи, що позначають структурні елементи системи прийняття рішення:

А19 А2, Аа,... Ая - множинність альтернатив; С - суб'єкт, що приймає рішення;

О., 02, 03, ... Оп - - об'єктивні фактори (події, умови, обставини, час), які зумовлюють прийняття рішення суб'єктом;

З,, 32, 33,... Зп - суб'єктивні фактори (мотиви, наміри, мета), що мають значення в ситуації вибору;