Д’Альбре знову зітхнув і став розповідати про значення місячних циклів у жінок.
— Тоді чому Філіп сам не розпитав Бланку? — поцікавився Сімон, вислухавши вичерпні роз’яснення Ґастона.
— Зрозуміти це легко. Він боїться, що дитина може бути від Монтіні, і потай сподівається, що лікар навчить Бланку, як треба збрехати, щоб переконати його в протилежному.
— Ага! — сказав Сімон. — Тепер ясно.
Філіп ще дужче зніяковів: Ґастон ніби прочитав його найпотаємніші думки.
Якийсь час всі троє мовчали, думаючи кожен про своє. Філіп думав про Бланку і молив Господа, Сатану, всіх святих та нечистих, щоб її дитя було від нього. Сімон думав про Амеліну — яка ж вона все-таки негідниця, що зраджувала його. Що ж до Філіпа, думав Сімон, то так йому й треба. Тепер принаймні знатиме, як це боляче, коли твоя кохана жінка, вагітна а ти не певен від кого — від тебе чи від твого суперника. Та особливо гіркими були Ґастонові думи — але про це ми розповімо трохи згодом і в належному місці.
Отак наша трійця й сиділа мовчки, аж це в передпокої почулися швидкі кроки, потім двері відчинилися і до кімнати увійшла Бланка. Слідом за нею, задоволено всміхаючись, чимчикував Ернан.
— Ось, Філіпе, — сказав він. — Здибав по дорозі твою Бланку з твоїм дитям. Смертовбивство відміняється.
Філіп схопився з крісла, підбіг до Бланки і обняв її.
— Це правда?
— Правда, любий, — пошепки відповіла вона. — Лікар пояснив мені, чому я не могла бути вагітною до тебе.
Філіп полегшено зітхнув, пригадавши надзвичайну дратівливість Бланки в останні дні офіційних торжеств, і міцніше пригорнув її до себе.
— Маленька ти моя дівчинко! Хто б міг подумати, що ти така невігласка… А дитина буде?
— Лікар не наважується стверджувати щось напевно, але думає, що так.
Філіп потерся щокою об шовковисте Бланчине волосся. Пухнаста Марція, радісно муркочучи, терлася об їхні ноги.
— Я такий щасливий, рідна.
— Я теж щаслива, Філіпе, — сказала Бланка. — Господь благословив наше кохання.
Філіп підвів до себе її лице і зазирнув їй у вічі.
— Твоя правда, серденько, — серйозно мовив він. — Дитя, яке ти носиш під серцем, для мене знак Божої ласки. Я давно мріяв стати батьком, і незабаром ця моя мрія здійсниться. З тобою, саме з тобою я пізнаю це щастя. Я так люблю тебе, Бланко, рідна моя, кохана… — Не в змозі далі стримуватися, він припав до її вуст жагучим поцілунком.
Тим часом Ернан значуще підморгнув Ґастонові, той ствердно кивнув у відповідь, схопив Сімона за руку і всі троє поквапом залишили Філіпові покої.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LX у якому Філіпа крають сумніви, а Ернан устряває в чергову пригоду“ на сторінці 5. Приємного читання.