Розділ LVIII Дочка Кастілії

Бланка перехрестилася:

— Матінко Божа! Що ж це таке коїться?!

— Півнóчі я перебився, не знаючи, як вчинити. Лише перед світанком я врешті зважився, взяв з собою два десятки ґвардійців і поїхав до вас. Та, на жаль, спізнився.

— Ти вже розмовляв з Фернандо?

— Так. Він благав простити його, клявся, що більше не буде. Він стверджує, що то була ініціатива Інморте, а сам він ні про що таке навіть думати не смів. За його словами, Інморте спокусив його, запаморочив йому голову. Тепер він обіцяє негайно порвати з єзуїтами і надалі бути слухняним хлопчиком.

— Він розкрив тобі деталі змови?

— Фернандо сказав, що Інморте тримає їх у таємниці. Йому відомо лише те, що мене мають отруїти і що замах заплановано на кінець листопада. І до речі, Фернандо підтвердив, що хвороба найсвятішого отця — справа рук єзуїтів. Інморте довідався, що готується відлучення його ордену від церкви, і влаштував отруєння папи.

Бланка знову перехрестилася:

— Ну, це вже занадто! Вони вкрай знахабніли, єретики!… Будемо сподіватися, що з Божою допомогою найсвятіший отець незабаром видужає.

— Однак, — додав Філіп, — йому краще не баритися з виданням булли про відлучення.

Альфонсо ще дужче спохмурнів:

— Для цього треба зібрати засідання священної конґреґації. А це може зробити або папа, який, судячи з повідомлень, не годен навіть встати з ліжка, або кардинал-камерлінґ — а його лояльність до єзуїтів загальновідома.

— Кепські справи, — резюмував Філіп. — Тепер будьте пильні, Альфонсо. Якщо єзуїтам вдалося добратися до найсвятішого отця…

Король кивнув:

— Відтепер я буду насторожі. Головне, що я попереджений. А хто попереджений, той озброєний. Я негайно видам указ про позбавлення Фернандо всіх прав на престол і молитиму Бога, щоб Констанца скоріше подарувала мені спадкоємця.

Філіп з сумнівом похитав головою.

„У Кастілії королівські укази рідко переживають своїх королів“, — подумав він.

А Бланка сказала:

— Ти знаєш, брате, я не жорстока людина. І не кровожерлива. Але на твоєму місці…

Альфонсо важко зітхнув: