— Тому я й звернувся до вас, принцесо, — сказав Ернан. — Пані Марґарити в замку немає…
— Та ну! — стривожився Філіп. — Де ж вона запропастилася? А раптом ґраф Біскайський запланував цієї ночі обидва вбивства?
— В такому разі, він прогадав. Цієї ночі пані Марґарита в надійних руках. Вона… — Шатоф’єр осікся і швидко глянув на Бланку. — Вона та ґраф Шампанський зараз у садибі лісника.
— Зрозуміло, — промовив Філіп, а наступної миті скипів: — То чому ж ви нічого їй не сказали?!
— Коли ми залишали садибу, то не знали, що вона там… тобто ми з Ґастоном не знали, зате Сімон знав. Він з ґрафинею де Монтальбан… гм, облишимо це. Одно слово, він бачив у вікно, як вони заходили до будинку, але згадав про це, лише коли ми під’їздили до замку.
— От недотепа!
— Та ні, просто всю дорогу він дрімав. Перед самим нашим від’їздом я витяг його ще тепленьким з ліжка і навіть не завдав собі клопоту розбудити його.
— Ви казали про спільника, ґрафе, — промовила Бланка. — І припускали, що ним може виявитися мій чоловік.
— Це цілком ймовірно, пані. Принаймні віконт Іверо впевнений, що його спільником буде сам ґраф Біскайський.
— Але ж він у Памплоні, — заперечив Філіп.
— А що заважає йому приїхати в Кастель-Бланко, зробити свою чорну справу і вранці повернутися до палацу? Адже можна влаштувати все так, що ніхто, крім вірних йому людей, не знатиме про його відсутність.
— Гадаєш, замкова залога куплена?
— Аж ніяк. Проте господарі замків мають погану звичку робити таємні ходи.
— А з чого ти взяв, що ґраф Біскайський знає таємні ходи в Марґаритинім замкові?
— Він знає таємні ходи в своєму замкові. Вісім років тому Кастель-Бланко належав йому, і навряд чи він, розлучаючись з ним не з власної волі, повідомив деякі секрети його новій хазяйці.
Філіп стиха присвиснув і запитливо поглянув на Бланку. Вона кивнула, підтверджуючи Шатоф’єрові слова, потім підвелася й вийшла з-за стола.
Ернан миттю схопився на ноги. Слідом за ним встав і Філіп.
— Котра зараз година? — запитала Бланка.
— Близько півночі, — відповів Шатоф’єр. — Може, трохи менше.
— Отже, друзі, — рішуче мовила вона. — Що будемо робити? Особисто я пропоную негайно сповістити коменданта, щоб він влаштував у ґалереї засідку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ LIII Ернан відмовляється будь-що розуміти“ на сторінці 5. Приємного читання.