— Я сам, — відповів Лев і зігнувся. Якусь мить свердлив папірця поглядом, потім прислухався до нього із заплющеними очима, наче намагався підслухати його зміст. Нарешті підняв і розгорнув.
Знайомим почерком акуратними літерами було виведено:
«Коли ти не можеш знати,
Куди від тіней тікати...
Коли тобі розум каже:
«Бійся!» — а ти — ніяк...
Коли волає досвід,
Що ти — суцільний клоун...
І шнур на шию проситься
Омити гріхи придумані..
Пошли всіх далеко — на... поверхи
І сам висоти не бійся...
На друга свого обіпрись —
БОРИСь!
31.12.2012»
— Що там? — запитала Марі.
Лев прочитав уголос.
— Класний віршик, — зробила висновок дівчина. — Оптимістичний. А де він там узявся? Певно, лікарі підсунули, щоб підбадьорити... — висловила здогадку.
— Здається, до мене починає доходити! По-перше, дата. 31 грудня 2012 року біля мене було лише одне чудо природи, яке може щось подібне витворити. По-друге, це чудо само натякнуло на себе. Бачиш останнє слово? — Лев показав Марі папірця. — Як ти думаєш, чому остання літера маленька?
Марі не встигла відповісти, бо заклякла з переляку. Лев умить став червоний, як буряк. Від нього можна було запалювати сірника. Жили напружились, випнулись. Здавалося, ось-ось розірвуться, і він заллє весь світ багряною кров'ю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Привид безрукого ката» автора Процайло Андрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „21“ на сторінці 5. Приємного читання.