Розділ без назви (24)

Та я поставив ще одне запитання. Напевно, дурне, але менше з тим.

— Скажіть, друже Міську, чи не могли б ви назвати номер таксівки, якою більшовики довезли вас до Багатківського лісу?

Місько подивився на мене, як вовк на сузір’я Великого Воза.

— Ні, а навіщо? Ніч була. Та й не думав я, що це так важливо. Хоча… коли авто від’їхало, я подивився йому вслід і раптом мене шпигнула думка.

— Яка?

Він зам’явся.

— Яка, друже Міську, шпигнула вас думка?

— Я подумав… я подумав, що цего разу Стодоля не спитав мене за Михасю. Чи я бачив її, чи ні. Розумієте?

Я його розумів. Щось уловив і Сірко, бо, помішую­чи на ронделі цибульку, він промовив собі під ніс:

— Бідна, бідна Мотря.