Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Основні політичні партії: Соціалістична партія, Християнсько-демократичний народний фронт, Партія відродження і згоди, Рух "За демократичну і процвітаючу Молдавію".

Природні умови та ресурси. У Молдові немає гір. Поверхня країни являє собою підвищену рівнину, сильно розчленовану долинами річок та балками. В центральній її частині — Центрально-молдавська височина (Кодри). Її найвища точка — 429 м над рівнем моря. На півночі країни — Північномолдавська, на півдні — Південномолдавська височини. Уздовж правого берега Дністра тягнеться Придністровська височина.

Клімат Молдови помірно континентальний. Літо тут три вале й жарке, зима — коротка, тепла й малосніжна. Середні температури липня вів; +19,5 °С на півночі до +22 °С на півдні. У січні в цьому ж напрямку температури змінюються від —5 до —З °С. Кількість опадів зменшується з півночі на південний схід від 560 до 370 мм. У Кодрах випадає до 560 мм. Доші — переважно зли ви.

Річки Молдови належать до басейну Чорного моря. Найбільша з них — Дністер. Його басейн охоплює 56 % території Молдови. На 2-му місці — річка Пруг, що є природним кордоном із Румунією. Річки мають змішане, переважно дощове, живлення. Решта річок, окрім Дністра і Пруту, які беруть початок у Карпатах, влітку сильно міліють і навіть пересихають. Великих озер у країні немає. Споруджено багато водосховищ і ставів. Дністер і Прут використовуються для судноплавства.

Більшу частину Молдови вкривають чорноземні грунти (75 %). Близько 10 % території країни знаходиться під бурими й сірими лісовими грунтами. У заплавах річок переважають алювіальні грунти.

Північна й центральна частини Молдови знаходяться в лісостеповій, південна й південно-східна — у степовій зонах. Більшу частину території країн и розорано і позбавлено природної рослинності. Під лісовими масивами — близько 8 % території Молдови. Підвищені частини Кодр донині вкриті густими дубово-грабовими, дубово-буковими та дубово-ясеневими лісами. Взагалі серед деревних порід переважає дуб. Степова рослинність (типчак, ковила тощо) збереглася лише на незначних за площею ділянках.

Тваринний світ найбагатший у лісах. Це дикі кабани, козулі, лисиці, вовки, борсуки, горностаї тощо. Налічується понад 70 видів птахів (жайворонок, сойка, дрозди, яструби, сови, білоголовий сип, чорний гриф і т. ін.). У степовій зоні багато гризунів, різні види ховрахів, мишей, хом'яки, тхори тощо. У плавнях Пруту і Дністра водяться дикі коти, кабани, ондатри. У пониззях Пруту інколи трапляються два види лебедів і пеліканів. До лісів завезено з інших країн благородного оленя, який у минулому водився в Молдові, лань, плямистого оленя, єнотоподібного собаку, фазана.

У Молдові вживаються заходи з боротьби проти несприятливих фізико-географічних умов і явищ та їхніх наслідків: злив, граду, посух, зсувів, ерозії тощо. Створено об'єкти природно-заповідного фонду.

Найбагатші елементи природно-ресурсного потенціалу Молдови — це грунтові й кліматичні ресурси, що є основою для розвитку потужного агропромислового комплексу. Країна відчуває брак водних і лісових ресурсів. Недостатньою є й мінерально-сировинна база. Вона обмежується фактично лише будівельними матеріалами та незначними родовищами нафти й газу на півдні країни. Доволі значними є рекреаційні ресурси, але використовуються вони поки що недостатньо.

Населення. У Молдові проживає 4,4 млн.осіб (2003 p.), із них молдаван — 65 %, українців — 14%, росіян —13%, гагаузів—3,5 %. Релігія -православ'я.

Густота населення — 130 осіб на 1 км2. Найбільше заселені придністровські райони, менше — південні. Майже половина населення проживає в містах. Найбільші з них, окрім Кишинева, — Тирасполь (182 тис), Бельці (159 тис), Бендери (130тис. жителів).

Господарство. Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисловості —харчова. Комплекс галузей машинобудування, електронної, хімічної, легкої промисловості, розвинене багатогалузеве сільське господарство.

Промисловість. Основу електроенергетики складають теплові електростанції, які працюють на привізному вугіллі. Найбільша з них – Молдавська — розміщена в Тираспольському районі. У Кишиневі й Бельцях діють ТЕЦ. На Дністрі побудовано Дубоссарську ГЕС. Провідне місце в структурі промисловості належить харчовій, основними галузями якої є консервна, цукрова, виноградарство, олійницька і тютюнова. Консервна промисловість випускає соки, плодоовочеві консерви і концентрується на південному сході республіки. Заводи побудовані у містах Кишинів, Кагул, Тирасполь, Бендери та ін. Заводи з виробництва цукру розміщуються в північній частині Молдови, найбільші з них зосереджені в містах Дондюшани, Бельці, Рибниця. Сучасні підприємства олійницької промисловості діють у містах Бельці і Бендери. Підприємства з ви пуска виноградних вин і коньяку зосереджені в Центральній і Південній Молдові, а найбільші вино-коньячні заводи є в Кишиневі й Тирасполі. Машинобудівні підприємства виробляють електронно-обчислювальні машини, електродвигуни, низьковольтну апаратуру, електроапаратуру (Кишинів, Тирасполь, Бельці, Бендери). Машинобудівна галузь випускає також технологічне обладнання та машини для харчової промисловості, сільського господарства, товари широкого вжитку. У Кишиневі діють заводи — тракторний, холодильників, харчового обладнання, в Тирасполі — авторефрижераторів, у Бельцях — електроосвітлювальної апаратури, сільськогосподарського машинобудування, в Сороках і Окниці—технологічного обладнання, в Рибниці — насосний завод. Хімічна промисловість представлена підприємствами штучної шкіри, гумотехнічних виробів, лакофарбовим виробництвом у Кишиневі, хімічним заводом у Тирасполі та біохімічними заводами в Бельцях, Бендерах та Унгенах. У Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах розміщено деревообробні підприємства. Текстильна промисловість представлена бавовняним комбінатом у Тирасполі, текстильно-ткацькими фабриками в Бендерах, Бельцях, Оргеєві. У Бендерах побудовано шовковий комбінат. Трикотажне виробництво зосереджене в Кишиневі, Рибниці, Сороках.

Сільське господарство. Площа сільськогосподарських угідь складає 2,6 млн.га. На частку землеробства припадає 2/3 вартості валової продукції сільського господарства. Провідні галузі — виноградарство й плодівництво. Розводять столові й технічні сорти винограду. Найбільші виноградники зосереджено в центральній та південній частинах Молдови. Підприємства з переробки винограду розміщені рівномірно в країні. Серед плодових переважають яблуні, груші, айва, сливи, абрикоси, вишня, черешня тощо. Основні овочеві культури: помідори, баклажани, солодкий перець, кабачки, огірки. Із технічних культур виробляють і переробляють соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефіроолійні культури, що ними зайнято 1/5 посівних площ. Серед зернових культур основні: кукурудза, озима пшениця. Розвиваються молочно-м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство.

Транспорт. Розвинуті всі основні види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, повітряний. Головна роль належить автомобільному транспорту (протяжність доріг із твердим покриттям перевищує 10 тис. км).

Протяжність залізниць — 1150 км. Головна водна артерія — Дністер.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Імпорт (1993 р.) — 145 млн. доларів, експорт — 108 млн. Через практично повну відсутність власних паливно-енергетичних ресурсів Молдова покриває свої внутрішні потреби за рахунок увезення їх із сусідніх держав. Основні постачальники палива і продуктів його переробки (96 % вугілля, 100 % газу, 97 % мазуту, 99 % дизельного палива), машинобудівної, хімічної продукції, паперу — Україна, Росія, частково — Білорусь (бензин).

Своєю чергою, Молдова експортує більш як 90 % вироблених автомобільних причепів і напівпричепів, електронавантажувачів, центробіжних насосів, значну частку сільськогосподарської продукції.

Основні статті експорту — хімікати, продукти харчування, вино, продукція машинобудування, текстиль, тютюн.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. За 1992—1994 pp. валовий внутрішній продукт зменшився на 52 %, що призвело до зниження життєвого рівня населення. Трансформація економіки на ринкових засадах дозволить збільшити виробництво і на цій основі підняти життєвий рівень народу країни.