Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Промисловість будівельних матеріалів використовує багату й різноманітну місцеву сировину. Із відходів сланців продукують в'яжучі та кровельні матеріали, будівельні блоки й деталі. У республіці виробляють мінеральну вату на базі сланцевого коксу.

Сільське господарство. Сільське господарство Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві — 70 % валової продукції. Це пов'язане зі сприятливими грунтово-кліматичними умовами. Земельні фонди Естонії характеризуються невисокою розораністю і великою питомою вагою луків і пасовищ. Молочно-м'ясне скотарство найбільш розвинуте в південно-східних, центральних і північно-західних районах республіки. Беконним свинарством вирізняється захід Естонії. Розвиваються хутрове звірівництво і птахівництво.

Провідні галузі рослинництва — зернове господарство, картоплярство, а також овочівництво й садівництво. Вирощують жито, пшеницю, овес, ячмінь, картоплю, льон-довгунець, овочі, сіяні трави й кормові коренеплоди. Розвиткові рослинництва перешкоджає перезволоженість земель (63 % сільськогосподарських угідь). Осушені землі становлять 50 % сільськогосподарських угідь.

Площа культивованих земель складає 1,4 млн.га. Зернові вирощуються на площі

400тис. га. Валовий збір зерна складає близько 600 тис. т.

У розміщенні сільського господарства спостерігаються відмінності. У промислово розвинутій північній смузі республіки сільське господарство спеціалізується на молочному скотарстві, вирощуванні овочів, картоплі та інших культур приміського типу. У середній смузі поширені зернові культури. У південних районах поряд із молочним скотарством і свинарством вирощують льон-довгунець.

Транспорт. Естонія має розвинену транспортну мережу. Понад 80 % вантажних і 70 % пасажирських перевезень припадає на автомобільний транспорт. Протяжність автомобільних доріг — 15 тис. км. Довжина залізниць — 1000 км. Найбільші залізниці: Санкт-Петербург — Нарва — Таллінн; Таллінн — Тарту — Псков; Тарту — Валга — Рига. Основні морські порти: Таллінн і Тарту. Діє поромна переправа з Гельсінкі та Стокгольмом. Розвивається газопровідний і повітряний транспорт.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Найважливіші торговельні партнери — Фінляндія, Росія, Німеччина, Швеція, Латвія, Литва. Основні статті експорту: м'ясо-молочні та рибні продукти, електротехнічні вироби, продукція легкої та хімічної промисловості. Імпорт — апатити, бавовна, вовна, шкіра, легкові та вантажні автомобілі, чорні метали, цитрусові, чай.

Соціальна інфраструктура. Найбільші вищі навчальні заклади: Тартуський університет, Талліннська консерваторія, Талліннський технічний університет, Талліннський педагогічний інститут, Естонський теологічний інститут. Естонська сільськогосподарська академія. Видаються щоденні газети "Постімес", "Сину-мілехт", "Еесті Експрес", "Еест", "П'ясвалехт". Естонське телебачення знаходиться в Таллінні, має державний і комерційний канали. Естонське телеграфне агентство — ЕТА — знаходиться в Таллінні (засноване 1918 p.).

Географічне положення та основні відомості про країну. Росія — євразійська держава; 1/3 її території належить до Європи, 2/3 — до Азії. На північному заході вона межує з Норвегією та Фінляндією, на заході — з Естонією, Латвією, Білоруссю, Литвою та Польщею (Калінінградська область), на південному заході — з Україною, на півдні — з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном і Монголією, на південному сході —з Китаєм і КНДР. Має морські кордони із США (Аляска) та Японією. Географічне положення різних частин цієї держави доволі відмінне. Величезні простори півночі та сходу Росії значною мірою відірвані від її західної, найосвоєнішої та найзаселенішої частини.

Територія — 17 075 тис. км2. Столиця — Москва (8,6 млн.жителів із населеними пунктами, підпорядкованими міській адміністрації).

Федеративний устрій. До складу Російської Федерації входять: 21 республіка, одна автономна область (Єврейська), 10 автономних округів, 6 країв, 49 областей. Міста федерального підпорядкування — Москва, Санкт-Петербург. Грошова одиниця—рубль (1 рубль = 100 копійкам). Державна мова РФ — російська.

У 2000 році на території Росії утворено 7 федеральних округів — верхніх "поверхів" її адміністративно-територіального поділу: Центральний (центр — Москва); Північно-Захід-ний (центр — Санкт-Петербург); Північнокавказький (центр — Ростов-на-Дону); Приводзький (центр — Нижній Новгород); Уральський (центр — Єкатеринбург); Сибірський (центр — Новосибірськ); Далекосхідний (центр — Хабаровськ).

В кожному із семи федеральних округів призначається повноважний представник президента, в задачі якого входять організація контролю за виконанням законів Федерації, рішень та указів президента і уряду, федеральних органів, взаємодія з органами державної влади суб'єктів Федерації і контроль за ними. У федеральних округах передбачено створення потужного прокурорського нагляду за виконанням суб'єктами Федерації законів Росії і постанов федеральних властей. Все це, на думку авторів реформи адміністративно-територіального устрою, має служити зміцненню єдності Російської Федерації.

Росія — федеративна республіка. Глава держави — президент, який обирається на основі всенародного голосування. Представницький і законодавчий орган РФ — Федеральні збори (парламент), який складається з двох палат: Державної Думи (450 депутатів) і Ради Федерації. Уряд РФ здійснює виконавчу владу.

Таблиця 19. Адміністративно-територіальний поділ Російської Федерації

Загальнофедеральні партії і політичні об'єднання: Комуністична партія Російської Федерації, Всеросійський суспільно-політичний рух "Наш дім — Росія", Ліберально-демократична партія, Загальнополітична суспільна організація "Об'єднання "Яблуко", Аграрна партія Росії, Російський загальнонародний союз, Російська християнсько-демократична партія та ін.

Профспілкові об'єднання: Федерація незалежних профспілок Росії, Загальна конфедерація профспілок.

Природні умови та ресурси. Росія — переважно рівнинна країна. Близько 70 % її території — рівнини і плоскогір'я: Східноєвропейська, Західносибірська рівнини, Середньосибірське плоскогір'я. На останньому височать окремі припідняті масиви — плато Путорана, Єнісейський кряж тощо. Гірські системи здіймаються на південному заході (Кавказ), півдні (Алтай, Саяни), на сході (Верхоянський хребет, Джуг-джур тощо), південному сході (Сіхоте-Алінь). Найвища точка Росії — гора Ельбрус (5642 м) знаходиться на Кавказі.

Більша частина Росії лежить у помірному поясі. Острови Північного Льодовитого океану та його узбережжя — в арктичних і субарктичних поясах, а вузька смуга Чорноморського узбережжя Кавказу — в субтропічному поясі. Континентальність клімату зростає з заходу на схід. У європейській частині він помірно континентальний, а в Східному Сибіру — різко континентальний. Південна частина Далекого Сходу має мусонний клімат. Середні температури липня коливаються від +25 °С на Прикаспійській низовині до +1 °С на північному узбережжі Сибіру. Середні температури січня змінюються від 0, —5 °С на заході країни до -40, -50 °С на сході Якутії (Сахи). Найбільше опадів випадає в горах Кавказу та Алтаю — до 2000 мм, найменше (120—150 мм) — на Прикаспійській низовині.