Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Грузія — президентська республіка. Главою держави і главою виконавчої влади є президент. Виший законодавчий орган — парламент.

У Грузії діють більш як 70 політичних організацій і рухів. Основні з них: Союз громадян Грузії, Демократичний союз Грузії, Партія монархістів, Народний фронт Грузії, Християнсько-демократичний союз. Республіканська партія. Національно-демократична партія, Партія "зелених", Демократична партія та ін.

Природні умови та ресурси. Рельєф Грузії доволі різноманітний. У цілому переважають гори та плоскогір'я. На півночі здіймаються хребти Великого Кавказу з найвишою точкою країни — горою Шхара (5068 м). На півдні країни височать хребти Малого Кавказу. Крайній південь зайнятий Південногрузинським вулканічним нагір'ям із висотами до 3301 м над рівнем моря (Самсарський хребет). Східну частину Грузії займає Ціві-Гомборський хребет (до 1991 м) та Іорське плоскогір'я. На заході країни — Колхідська низовина. Більше 60% території займають Кавказькі гори. Плантації виноградників піднімаються в гори до висоти 1000 м, сади — до висоти 1500 м над рівнем моря.

Приморська, центральна й південна частини Грузії лежать у субтропічному кліматичному поясі, північна — в помірному. На Колхідській низовині панує вологий субтропічний клімат із теплою зимою (температура січня +3, +6 °С) і великою кількістю опадів (1200-2000 мм). Далі на схід континентальність клімату зростає. Для гірських районів є характерною висотна поясність. Південногрузинське нагір'я характеризується копти ментальністю, посушливістю та суворою зимою.

Розвиток річкової мережі залежить від кількості опадів. Тому найгустіша вона в Західній Грузії, а найменш розвинута — на Орському плоскогір'ї на сході країни. Річки Грузії належать до двох басейнів — Чорноморського та Каспійського. Найбільша річка першого — Ріоні, другого — Кура. Річки беруть початок у горах і мають повінь навесні. Ті, що живляться з льодовиків, максимальних витрат води зазнають улітку. На річках Західної Грузії часто бувають повені під час великих дощів. Озер небагато, найбільше їх в Абхазії.

Ґрунти Грузії надзвичайно різноманітні й строкаті. У західній її частині поширені червоно- та жовтоземи. У Східній Грузії на плоскогір'ях і височинах — чорноземи, каштанові, коричневі та сіро-коричневі грунти. У горах під лісами сформувалися бурі лісові грунти. На Колхідській низовині поширені болотні та субтропічні підзолисті ґрунти.

Різноманітні фізико-географічні умови зумовлюють багатство рослинного світу. Багато реліктових і ендемічних видів: самшит, лавровишня, хурма тощо. Лісистість перевищує 35 %. Ліси Колхіди майже повністю витіснені культурною рослинністю. Гірські ліси в нижньому поясі представлені широколистяними деревами (каштан, дуб, граб та ін.). Вище переважають букові ліси. Ще вище, на південних схилах Великого Кавказу ростуть хвойні породи: ялина, ялиця, сосна.

Тваринний світ Грузії поєднує в собі риси середземноморських і центральноазійських територій. У лісах водяться бурий ведмідь, козуля, благородний олень, рись. В альпійському поясі Великого Кавказу трапляються тури, серни, безоарові цапи, улари.

Природні ресурси країни доволі багаті й різноманітні. Численні гірські річки мають значні гідроенергоресурси. Світової слави зажили мінеральні води. Чудові кліматичні умови та джерела мінеральних вод сприяють розвитку рекреаційного господарства (Цхалтубо, Боржомі, Бакуріані, Іагра, Піцунда тощо). Є можливості для подальшого розвитку гірського туризму, спелеології тощо. Основні корисні копалини: марганцева руда (Чіатура), кам'яне вугілля (Ткібулі, Ткварчелі), нафта (Колхіда, Зовнішня Кахетія). На південному схилі Великого Кавказу є родовища поліметалевих руд. На півдні країни — значне родовище мідних руд. Крім мінеральних, є й численні джерела термальних вод. Майже скрізь залягають різноманітні будівельні матеріали (туфи, мармур, сланці, сировина для виробництва цементу тощо).

Населення. На території Грузії проживають 4,3 млн.осіб (2003 р.), у тому числі грузини — 70,1 %, вірмени — 8,1, росіяни — 6,3, азербайджанці — 5,7, осетини — 3,6. греки — 1,8, абхази — 1,7, українці — 1, інші національності — 2,2 %. Економічно активне населення складає 2,7 млн.осіб. Частка міського населення в загальній його чисельності становить 59 %. Найбільші міста, крім Тбілісі, — Кутаїсі, Батумі, Сухумі.

Населення Грузії розмішене нерівномірно. Середня його густота — 78 осіб на 1 км*, але основна частина (90%) проживає на територіях з абсолютною висотою до 1000 м. Такі райони охоплюють 46 % площі держави. Особливо щільно заселені Чорноморське узбережжя, Колхідська низовина і долина Кури. Питома вага працездатного населення досягає 56 % від загальної його чисельності.

Господарство. Грузія — індустріально-аграрна країна. Відома видобуванням марганцевої руди, харчовою промисловістю, субтропічним землеробством, розвиненим рекреаційним комплексом. У структурі ВВП частка промисловості наближається до 60 %, сільського господарства — до 20 %.

Промисловість. Паливно-енергетичний комплекс орієнтується як на місцеву, так і на довізну сировину. Кам'яне вугілля видобувається у Ткібулі й Ткварчелі. Основу електроенергетики складають гідроелектростанції, зосереджені в західній частині країни на річках Ріоні, Курі, Інгурі, Арагві, Алазані, Бзибі. Найпотужніша — Інгурська ГЕС. У тепловій енергетиці вирізняються Ткварчельська, Тбіліська та Руставська електростанції.

Чорна металургія представлена Руставським металургійним заводом повного циклу. Марганець видобувається в Чіатурі. У Зестафоні працює завод феросплавів. Створено Марнеульський комбінат із добування та збагачення мідних і поліметалевих руд. Рустанський хімічний комбінат виробляє азотні добрива, синтетичні смоли, волокна, капролактам. У горах Великого Кавказу в Західній Грузії побудовано целюлозно-паперовий комбінат (Зугдіді), паперову фабрику (Тбілісі), фанерні заводи та меблеву фабрику.

Промисловість будівельного комплексу об'єднує цементні заводи (Каспі, Руставі), великі підприємства бетонних і залізобетонних конструкцій, цегельні заводи, підприємства з видобування мармуру, кварцових пісків, вогнестійких і керамічних глин.

У легкій індустрії найбільше значення має виробництво бавовняних, шовкових тканий, трикотажу (Горі, Тбілісі, Кутаїсі), килимів (Сенакі) і взуття (Тбілісі, Батумі).

Харчова промисловість представлена підприємствами чайної, виноробної та плодоовоче-консервної промисловості. Чайна промисловість зосереджена в Західній Грузії. У Батумі знаходиться завод кофеїну. Серед районів виноробства вирізняються Кахетія та, в середній течії Ріоні, Імеретія. Крім знаменитих виноградних вин, на великих заводах у Тбілісі виробляють коньяк і шампанське. Плодоовочеконсервна промисловість розмішена повсюдно. Понад 20 консервних заводів виробляють різні фруктові та овочеві консерви. З інших галузей харчової промисловості в республіці вирізняються тютюнова, маслосироробна, виробництво тунгового та ефірного масел, розлив мінеральної води.

Сільське господарство. Придатні для сільського господарства площі складають лише 16,1 % загальної території республіки. Найбільше господарське значення мають чайні плантації (більш як 66 тис. га). До половини всіх посівів у країні припадає на зернові, понад 30% — на кормові культури; вирощують також картоплю, овочі, фрукти, технічні культури. 30 % валової продукції сільського господарства дає тваринництво (велика рогата худоба, свині, вівці, птиця). Чайні плантації розміщено здебільшого в Колхіді. У Західній Грузії вирощують також цитрусові, тунг, благородний лавр, ефіроолійні та інші субтропічні плодові культури. Сади й виноградники можна побачити скрізь. Більша частина виноградників розміщена в передгір'ях, на висоті 300—600 м. Зернові культури поширені повсюдно, причому в більш зволоженій західній частині домінує кукурудза, а в сухій східній — пшениця та ячмінь. 1 з технічних культур переважає тютюн, що його вирощують як у Західній Грузії, так і в деяких східних районах. У передмістях розвиваються овочівництво та баштанництво.

Велику рогату худобу м'ясо-молочного напряму розводять повсюдно. У західних районах Грузії розвивають свинарство і птахівництво, у східних—вівчарство. Велике значення має шовківництво.

Рекреаційне господарство. Грузія — район відпочинку й туризму, відомий своїми курортами. Вузька смуга Чорноморського узбережжя від Гагри до Сухумі має великий рекреаційний потенціал. Тут розміщено санаторії, будинки відпочинку, пансіонати. Сонячна погода, прекрасна природа, тепле море залучали сюди багато туристів j відпочиваючих. Великою популярністю користувалися гірський курорт і центр гірськолижного спорту — Бакуріані, численні пам'ятки давньої архітектури. Майже 80 курортів Грузії можуть приймати щорічно 2 млн. відпочиваючих.