Розділ «32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА»

• здійснення протипожежних та санітарних заходів, які не порушують режим заповідників; виконання науково-дослідних робіт зі збором колекцій, стаціонарні дослідження на обладнаних ділянках (ключах), природоохоронна освітня і виховна діяльність.

В Україні створені і функціонують природні заповідники: Поліський, Розточчя, Медобори, Канівський, Дніпровсько-Орільський, Луганський, Український степовий, Дунайські Плавні, Ялтинський, Мис Мартьян, Карадазький, Карпатський.

Біосфери і заповідники — це природоохоронні науково-дослідні установи з міжнародним статусом . Вони створюються для збереження в природних станах типових природних комплексів біосфери, здійснення нового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. Ці заповідники утворюють на базі природних заповідників, національних парків. До їхнього складу включають території та об'єкти природно-заповідного фонду інших категорій та земель. Вони належать до світової мережі біосферних заповідників. У межах біо-сферних заповідників виділяються "зони" зі їхнім цивільним призначенням:

• заповідна зона — призначена для збереження і відновлення найцінніших природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу;

• буферна зона — створюється з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях;

• зона антропогенних ландшафтів — об'єднує території із землекористуванням, лісокористуванням, водокористуванням, поселеннями, рекреацією та іншими видами господарської діяльності.

У біосферних заповідниках можуть бути також території регульованого заповідного режиму (регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища).

Таблиця 13. Природно-заповідні об'єкти України

Природні заповідники

Продовження табл. 13

Біосферні заповідники

Національні природні парки

Продовження табл. 13

Важливо, що наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюється на міжнародному рівні. В Україні створені біосферні заповідники — Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський.

Додаткова інформація

Чорноморський біосфери и й заповідник Чорноморський біосферний заповідник розташований у Голопристанському районі Херсонської області та Очаківському районі Миколаївської області на північно-західному узбережжі Чорного моря. Заповідник утворений у 1927 p.,а з 1933 р. став самостійною природоохоронною та науково-дослідною установою, з 1975 р. віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення. У 1984 р. його включено до міжнародної мережі біосферних заповідників. До складу Чорноморського біосферного заповідника входять ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоноозерна, Волижин ліс), ділянки приморського степу (Ягорлинький Кут і Потіївська), східна частина Тендрівської затоки з островами Тендрівська Коса, Бабин, Смалений Острів та ін., а також острови Довгий, Круглий і Кінські у Ягорлицькій затоці. Загальна площа заповідника 100 809 га, з них буферна зона — 30 300 га (Ягорлицька затока). Є охоронна зона (пл. 11 011 га). Рослинність окремих ділянок різноманітна. На лісостепових ділянках збереглися невеликі гаї-кілки, утворені дубом звичайним, березою дніпровською, осикою, вільхою клейкою; у підліску та на узліссях ростуть бузина, терен, крушина тощо. У трав'яному ярусі — конвалія звичайна, проліска дволиста, чина лісова, купина пахуча, валеріана лікарська. Кілки поєднуються з піщаними степами, для яких характерні костриця, кипець пісковий, повила дніпровська, житняк, а також ендемічні види (волошка, цибуля савранська, кермек, юринея, козельці дніпровські). Степові ділянки Потіївська та Ягорлинький Кут розташовані на другій терасі Дніпра, мають рівнинний, місцями слабохвилястий рельєф з блюдцеподібними зниженнями, іноді заповненими водою. Велику плоту займає солончакова рослинність, представлена формаціями солон цю європейського, сарсазану, меншу площу — засолені луки та спустелені типчаково-полинові степи. Рослинність островів галофітна, галофітно-лучна, галофітно-гідрофільна і псамофітно-кесрофітна (на Тендровській Косі). У складі останнього угруповання багато ендеміків.

Усього у флорі Чорноморського біосферного заповідника налічується близько 600 видів вищих рослин, з них ІЗ занесені до "Червоної книги України" (зозуленцеві, ковила, тюльпан білоцвіт літній та ін.). Багатий і різноманітний тваринний світ Чорноморського біосферного заповідника, особливо орнітофауна. Тут зареєстровано близько 300 видів птахів, з них понад 145 гніздяться, решта зимують або залітають, зокрема на відпочинок під час міграцій; 22 види — рідкісні зникаючі. На території заповідника чотири основні орнітологічні комплекси: птахи деревно-чагарникових насаджень, відкритих просторів, водно-берегові та синантропні. До першого належать горобинні, кулики, чаплі, хижаки (шуліка чорний, боривітер, кібчик, чеглок, лунь болотяний, сова вухата); акліматизовано фазана. З рідкісних видів зимує орлан-білохвіст, занесений до "Червоної книги України". На відкритих просторах водяться жайворонки, перепілка, куріпка сіра, лежень, дерихвістстеповий, трапляються (на прольоті) дрохва, стрепет, жура вел ь степовий, а також журавель сірий, занесені до "Червоної книги України". Найбільш численні Й різноманітні водно-берегові птахи: понад 60 видів гніздиться та близько 190 — на прольоті. На островах Тендрівської та Ягорлицької заток більше мартинів і крячок. Тут гніздяться качки, багато куликів. На островах трапляється чорноголовий реготун. Затоки чорноморського біосферного заповідника — місця зимівлі та линяння водоплавних птахів, зокрема лебедя-шипуна, лебедя-кликуна, крижня, гагари, норців, крохалів, черні. Ссавці представлені 44 вилами, серед яких — козуля європейська, свиня лика, лисиця, куниця кам'яна, заєць-русак, їжак, єнотовидний собака; трапляється тхір степовий, занесений до "Червоної книги України".

Національними природними парками в Україні є Шацький, Азово-Сиваський, Синевир, Карпатський, Яворівський, Подільські Товтри, Деснянсько-Старогутський. "Святі гори". Вижницький, Сколівські Бескиди. Один із описів цих об'єктів наводимо за професором С. Стойком, з доповненням авторів.

Карпатський природний національний парк Карпатський природний національний парк, створений у 1980 p., — перший в Україні природний національний парк, розташований у північно-східній частині Українських Карпат, у верхів'ях річки Прут, у межах Івано-Франківської області. Його площа 50,3 тис. га. Карпатський природний національний парк має зберігати унікальні для Центральної Європи природні ландшафти, що відзначаються багатим генофондом, рідкісними екосистемами і значним рекреаційним потенціалом, а також сприяє підтриманню екологічного балансу в регіоні. У флорі парку понад 1100 видів судинних рослин. У рослинному покриві більше мішаних, буково-ялицево-ялинкових, а виніс 1100— 1200 м — чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясеня, в'яза, ялиці та ялини поширені на схилах гірських масивів до висоти 500—600 м над рівнем моря. Вище трапляються ялицево-букові та буково-ялицеві ліси з домішкою ялини у басейні Пругу. На схилах з кам'янистими осипишами зростає сосна звичайна, береза, ялина, збереглась реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м у субальпійському поясі сформувалося криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (ендемічний вид) тааркто-альпійськими видами верб. У альпійському поясі (понад 1800 м) панують луки-полонини, де ростуть осоки, костриця, ситник та ін. На території парку відомо до 20 видів рослин, занесених до "Червоної книги України": сосна кедрова європейська, рододендрон східно-карпатський, дріада восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, ліннея північна, арніка гірська та ін. Дослідники відзначають багатство тваринного світу Карпатського парку. Тут46 видів ссавців, до 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби, тут живуть ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук; з рідкісних тварин трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чорний, занесені до "Червоної книги України", а також бурозубка альпійська, снігова полівка європейська, пугач, завирушка альпійська, тритон карпатський, тритон гірський, занесені до "Червоної книги України".

Природні національні парки виконують різні функції. За функціями (призначеннями), вони поділяються на зони. Так, територія Карпатського природного національного парку складається з чотирьох функціональних зон: заповідної, захисно-рекреаційної, рекреаційної, рекреаційно-господарської. Заповідна зона за охоронним режимом прирівнюється до заповідників. У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні заходи здійснюються з метою збереження та відтворення природних екосистем, лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів. Тут туризм обмежений. Рекреаційні і рекреаційно-господарські зони використовуються для організованого туризму: в межах зон допускається формування окультурених ландшафтів, розташування місць відпочинку, санаторно-курортних та туристичних комплексів, створення туристичних і пізнавальних стежок. У Карпатському природному національному парку багато мальовничих водоспадів, є печери та інші цікаві природні утворення, цінні пам'ятки дерев'яної архітектури. У високогір'ї особливо привабливі карстові озера. На полонині Пожижевській розташована сніголавинна станція, біологічний стаціонар Інституту ботаніки НАН України; у верхів'ях Пругу—географічний стаціонар Львівського університету. На їх основі вивчають структуру ландшафтів, закономірності їхнього формування, біологічну продуктивність, захисні функції гірських екосистем: тут проходять практику студенти.