Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

У тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна, яку називають кедром, а також модрина — єдине хвойне дерево, що на зиму скидає хвою.

Тваринний світ хвойних лісів багатий, особливо на хутрового звіра. Велика кількість різноманітних птахів. У тайгових лісах Азії зосереджені великі запаси деревини. По долинах річок розкинулися заплавні луки, придатні для розведення молочної худоби.

У Східній Азії за мусонного клімату помірного поясу також ростуть мішані ліси. Проте їхня площа менша, ніжу Європі. Склад їх різноманітніший: тут ростуть дуб, липа, а з хвойних — корейський кедр, ялина, сибірська ялиця.

Широколистяні ліси. Як і мішані, вони розмішені окремими ділянками на сході Азії, де багато опадів. Під ними утворилися бурі лісові ґрунти, що містять більше перегною, ніж підзолисті ґрунти тайги. Ліси цієї зони значною мірою вирубані, їх заступили лани пшениці, цукрових буряків, фруктові сади.

Найтиповіші для широколистяних лісів бук і дуб. Ростуть також граб, липа, клен.

Окрім тварин, характерних для тайги, в широколистяних лісах водяться дикі свині, козуля, благородний олень.

Лісостепи і степи. На південь від лісових зон розпросторилися лісостепи й степи. Суцільної смуги вони не утворюють.

Лісостеп і степ утворилися в умовах жаркого й сухого літа, сухої й порівняно холодної зими.

У лісостепу острівці лісів на сірих лісових ґрунтах чергуються зі степовими ділянками. У степах переважає трав'яна рослинність. Величезне багатство степів — родючі чорноземні ґрунти. Свою назву вони дістали за чорне забарвлення, зумовлене значним вмістом перегною.

У лісостепах і степах серед трав найбільше поширені різні злаки. Рослини пристосовані до кліматичних умов: багато з них устигають вирости, зацвісти й дати плоди до настання літнього сухого періоду.

З-поміж тварин переважають гризуни—ховрахи, бабаки, які на зиму впадають у сплячку, польові миші. Великі тварини не збереглися.

Лісостепи і степи майже повністю розорані під лани пшениці, кукурудзи, цукрових буряків та інших культурних рослин. Природна рослинність збереглася тільки в заповідниках і місцях, непридатних для оранки.

На сході Азії, у східній частині плоскогір'я Гобі, лежать сухі степи. Тут суворі малосніжні зими, незначні опади. Тому рослинність бідніша, ніж у європейських степах. Трави низькі, багато ділянок взагалі не мають трав'яного покриву; трапляються засолені ділянки. Каштанові ґрунти сухих степів містять менше перегною, ніж чорноземи.

Напівпустелі u пустелі помірного поясу. Ці зони в Азії обіймають значно більші простори, ніжу Північній Америці. Вони тягнуться від Прикаспійської низовини рівнинами Середньої та Центральної Азії.

У бурих грунтах напівпустель і сіро-бурих грунтах пустель мало перегною, але вистачає потрібних рослинам солей, тому в багатьох місцях грунти засолені, а подекуди сіль навіть виступає на поверхню.

Незначна кількість опадів, сухість повітря в пустелях створюють несприятливі умови ДЛЯ життя рослин. Найбільш безживними є глинясті й кам'янисті ділянки, де немає грунтового покриву й рослинності; особливо багато їх у пустелі Гобі. А от піщані пустелі зберігають вологу атмосферних опадів, яку використовують рослини. Там, де цієї вологи бракує, піски теж позбавлені рослинності. Сухістю та безживністю вирізняється пустеля Такла-Макан. Типові рослини пустель помірного поясу Євразії — саксаул, полин, курай, астрагал, гілочки якого вкриті товстим восковим нальотом, що уберігає рослину від випаровування. Саксаул — одне з небагатьох дерев, яке може рости в пустелі. Пустеля — батьківщина полину. Його сіро-зелені кущики ростуть один від одного на відстані до 1,5 м.

У Монголії в напівпустелях і пустелі Гобі ще збереглися кінь Пржевальського, дикі осли кулани, верблюди, яких охороняють від знищення. Ці тварини в пошуках води й корму можуть пробігати великі відстані. Багато в пустелях і різноманітних гризунів.

Населення пустель живе переважно в оазисах і по долинах річок, де на зрошуваних землях вирощує різні сільськогосподарські рослини — рис, пшеницю, ячмінь, бавовник, плодові дерева, овочі.

На південному сході Азії — зона перемінно-вологих (мусонних) лісів. Вона охоплює південну частину Китаю та Японських островів. На відміну від Середземномор'я, літо тут вологе, а зима порівняно суха й прохолодна.

У цих лісах ростуть вічнозелені дерева — магнолія, камелія, камфорний лавр. У них тверде листя, що іноді, як у камфорного лавра, виділяє запашні ефірні олії, завдяки чому зменшується випаровування. Часто трапляється бамбук. Диких тварин тут мало, бо ця зона добре освоєна людиною.