Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

Амазонка та її притоки дуже багаті на рибу, серел якої чимало хижої. Жах для мешканців місцевих вод—невелика рибка піранья, що перевершує ненажерливістю морських акул. Піраньї нападають на свою жертву величезними зграями і гострими зубами обгризають її за кілька хвилин, лишаючи тільки кістяк.

Савани й рідколісся. На південь і північ від зони вологих екваторіальних та перемінно-вологих лісів простерлася зона саван і тропічного рідколісся.

На півночі материка савани вкривають Орінокську низовину, де її називають льяносами (іспанською мовою — рівнини). Тут за субекваторіального клімату на червоних фералітних грунтах, серед високих трав ростуть поодинокі пальми, акації, кактуси. Берегами річок прости їлися галерейні ліси.

Савани Бразильського плоскогір'я — кампос (португальською мовою — рівнини) і центральних рівнин охоплюють значно більшу територію, ніж льяноси, і лежать як у субтропічному, так і в тропічному поясах. Трав'яний покрив кампосів складається, як і в льяносах, із високих злаків та бобових. Деревна рослинність бідніша, вона представлена поодинокими мімозами, деревоподібними кактусами, молочаями. На північному сході Бразильського плоскогір'я, за сухішого клімату, на черво-но-бурих ґрунтах лежать чагарникова савана і розріджені ліси. Тут ростуть кактуси й дерева з бочкоподібним стовбуром.

На заході савана переходить у тропічне рідколісся, де за сухого тропічного клімату на червоно-бурих грунтах ростуть жорсткі трави й колючі чагарники. Трапляється тут дерево кебрачо, яке дістало цю назву за тверду деревину (у перекладі означає "зламай сокиру"). З деревини кебрачо добувають дубильний екстракт.

Основна відмінність тваринного світу південноамериканських саван від африканських — бідність копитних. Тут водяться лише невеликі дикі свині пекарі, дрібні олені. Присмерком із нір виходять броненосці, вкриті зверху твердим панциром. Ці тварини мають сильні лапи з великими кігтями, якими вони, шукаючи поживу, риють землю. З хижаків, крім ягуара, трапляється пума.

На південно-східних схилах Бразильського плоскогір'я, звернутих до океану, на відміну віл внутрішніх районів, багато опадів майже цілий рік. Це область тропічного вологого клімату. Тут місцями збереглися субекваторіальні й тропічні ліси, подібні до екваторіальних.

На більшій частині південного сходу Бразильського плоскогір'я — плантації різних культурних росл и н.

Степи. На південь савани поступово переходять у зону субтропічних степів, які тут називають пампою, що означає "рівнина", "степ".

Для пампи характерний субтропічний клімат із великою різницею в опадах по території зони. На сході пампи клімат м'який, опали рівномірно розподілені протягом року і майже ніколи не буває посух. Літо жарке, а взимку з півдня нерідко дмуть холодні вітри, які спричинюють різке зниження температури. Тут на родючих червонувато-чорних грунтах ростуть різні злаки — пампасова трава, тонконіг та ін., утворюючи густу й міцну дернину. У низинах та по берегах річок трапляються очеретяні болота. На захід і південь, де опадів менше, пампа переходить у сухі степи з біднішою рослинністю.

Дуже багато в степах різних гризунів. По берегах річок і озер водиться нутрія, що дає цінне хутро. Природна рослинність у пампі майже не збереглася, бо майже всі землі розорані, а сухі степи використовують під пасовища.

Напівпустелі. Південну, звужену частину материка називають Патагонією. Тут за помірно континентального клімату на сіроземах та бурих напівпустельних грунтах (місцями засолених) поширена напівпустельна рослинність: рідкі трави та низькорослі кактуси чергуються з ділянками колючих чагарників. Жорсткі невисокі рослини часто ростуть дуже густо, утворюють такі тверді "подушки", що копито коня не залишає на них сліду. Оскільки ця зона освоєна мало, тварини тут збереглися краще, ніж у степу: водяться пума, лама гуанако, трапляється страус нанду.

Висотна поясність в Андах. У горах природні зони заступають одна одну не тільки в широтному напрямі, а й залежно від висоти місцевості над рівнем моря. Біля підніжжя гір розташована та природна зона, яка характерна для даної широти рівнинної місцевості. Із зміною висоти поступово змінюються клімат, грунти, рослинність і тваринний світ, тобто відбувається зміна природних зон. Зони ніби оперізують гори на різних висотах. Ось чому зміну природних зон у горах називають висотною поясністю. Розгляньмо розміщення висотних поясів в Андах поблизу екватора. Нижній пояс гір, до висоти 1200—1500 м над рівнем моря, — це вологі екваторіальні ліси. Тут, як і на Амазонській низовині, що прилягає до гір, природа така сама. Вище пояс вологих екваторіальних лісів поступається місцем поясові гірських лісів. Температура тут протягом року коливається від +15 до +20 °С, опадів буває до 3000 мм. Такий клімат називають кліматом вічної весни. На червоноземних грунтах ростуть деревоподібні папороті, бамбук, хінне дере во, чагарник кока, з листя якого добувають кокаїн.

На висоті від 2800 до 3800 м лежить пояс високогірних лісів — криволісся. Температура повітря знижується до +10 °С. На такій висоті повітря значно розріджене, різко коливаються температури протягом доби. Опадів менше. Часто бувають тумани і дмуть сильні вітри. Тут ростуть ліси з низькорослих дерев і чагарників.

Ще вище, до 4500 м, лежить пояс високогірних луків (парамос). Хоча середньомісячні температури в цьому поясі позитивні (+8, +4 °С), але ночами часто бувають приморозки. Суворість клімату цього поясу посилюється постійними сильними вітрами. Але коли вщухає вітер, а небо звільняється від хмар, сонце гріє так, що стає жарко. Опадів близько 1000 мм, проте випаровування дуже інтенсивне. Рослинність парамос своєрідна: серед поодиноких злаків стоять високі (до 5 м) деревоподібні рослини з товстим бурим стеблом, на якому збереглося відмерле листя; вершину стебла увінчує розетка з опушеного листя й китиці жовтувато-білих квіток.

Верхній пояс, понад 4500 м, укривають багаторічні сніги й льодовики. У високогірних районах Анд водяться лами, вони легко долають гірські кручі. Місцеве населення приручило їх і використовує як в'ючних тварин, а також як молочну і м'ясну худобу.

На великих плоскогір'ях Центральних Анд, закритих із сходу й заходу гірськими хребтами, розташовані сухі гірські степи й напівпустелі. У степах водиться гризун шиншила, значною мірою винищений через цінне хутро. У горах гніздяться хижі птахи кондори, розмах крил у них досягає 3 м.

Освоєння земель під сільськогосподарські вгіддя в багатьох районах Південної Америки привело до зміни природного середовища. Майже повністю зорано пампу, вирубано ліси кебрачо в тропічному рідколіссі, винищено багато тварин. Особливо непокоїть доля лісів Амазонки. Будівництво трансамазонської автомагістралі й подальше освоєння цієї області супроводжується хижацьким вирубуванням і випалюванням лісів на величезних територіях. Така діяльність людини різко порушує природну рівновагу, загрожуючи зміною природного середовища не лише екваторіальних лісів, а й сусідніх природних зон (зменшення опадів, обміління річок, ерозія грунту, збіднення рослинного покриву й тваринного світу). Занепокоєний швидким знищенням лісів, бразильський уряд ухвалив рішення про створення першого великого заповідника в Амазонії.

Наступний розділ:

9.5. Австралія

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 21. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи