Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

На сході Північної Америки, у вузьких затоках, що вганяються далеко в суходіл, спостерігаються найвищі на земній кулі морські припливи — до 18 м (у затоці Фанді).

З історії відкриття материка Задовго до Колумба, наприкінці Хет. норман (норманами називали племена, які жили на південних і західних берегах Скандинавського півострова, Датських островах, півострові Ютландія) Ейрік Рауді (Рудий) з кількома супутниками вирушив з Ісландії на захід і досяг невідомої раніше землі — Гренландії. Тут, у суворих умовах Півночі нормани створили поселення. Кілька століть вони жили на півдні й південному заході Гренландії, а згодом побували на північно-східних берегах Північної Америки.

Наприкінці XV ст. європейці знову відкрили Ньюфаундленд, Лабрадор, а потім і східне узбережжя материка. На початку XVI ст. загони іспанських завойовників на чолі з Ернаном Кортесом захопили Мексику і деякі землі Центральної Америки.

Попри безліч походів і експедицій, європейці не мали уявлення про північно-західні райони материка. У середині XVII ст. росіяни, просуваючись на схід Євразії, досягли берегів Тихого океану. Жадоба нових відкриттів, пошуки хутрового звіра штовхали служилий люд далі й далі на схід. У1732 р. російське судно під начальством Івана Федорова і Михайла Гвоздева перетнуло Берингову протоку і досягло берегів Північної Америки.

Згодом Вітус Беринг і Олексій Чириков на двох суднах обстежили значну частину узбережжя Аляски. Експедиція принесла в Росію звістку про те, що Аляска й прилеглі острови багаті на хутрового звіра. В далекі краї потяглися численні торгово-промислові експедиції, які поступово просувалися вздовж узбережжя на південь (майже до 38°пн. ш.). Створювалися великі поселення. Росіяни, чиїм заняттям були хутровий промисел і торгівля з корінними жителями, досліджували Аляску, відкривали школи, де разом із дітьми росіян навчалися діти індіанців. У 1867 р. царський уряд продав російські володіння на Алясці Сполученим Штатам Америки.

Рельєф. В основі рівнин Північної Америки лежить давня Північноамериканська платформа. Внаслідок опускання та затоплення її північної частини утворилися Канадський Арктичний архіпелаг (архіпелагом називають групу островів, що лежать на невеликій відстані один від одного і розглядаються як одне ціле) та острів Гренландія.

На північному сході материка розміщена височина, де на поверхню виступають кристалічні породи платформи (граніти і гнейси).

На південь від височини простягаються Центральні рівнини. Тут фундамент Північноамериканської платформи вкритий товщами осадових порід. Північна частина материка — до 40° пн. ш. кілька разів зазнавала зледеніння (останнє закінчилося 10—11 тис. років тому); тут льодовики, відступаючи, залишили наноси з глини, пісків і каміння.

У західній частині Північноамериканської платформи, вздовж Кордильєр, широкою смугою розпросторилися Великі рівнини, утворені з потужних морських і континентальних відкладів. Річки, які стікають з гір, прорізали рівнини глибокими долинами.

На півдні Центральні рівнини переходять у Міссісіпську низовину, складену річковими відкладами. Ця низовина ще далі на південь зливається з прибережними низовинами Мексиканської затоки та Атлантичного океану. Вони утворилися порівняно недавно після занурення цих ділянок суходолу і нагромадження наносів річок на материковій обмілині. На сході материка височать гори Аппалачі.

Уздовж узбережжя Тихого океану кількома паралельними хребтами тягнеться гірська система Кордильєр. Одні з них проходять поблизу океану, інші відступають далеко на схід. Особливо широко хребти розходяться в середній частині. Тут розташовані глибокі западини, великі плоскогір'я й нагір'я, вкриті застиглою лавою. Найзначніші з них — Великий Басейн і Мексиканське нагір'я.

У північній частині Кордильєр поширене потужне зледеніння. Схилами гір льодовики сповзають униз, подекуди досягаючи океану. У південній частині Кордильєр льодовики є лише в найвищих горах і там, де багато опадів.

Корисні копалини. У надрах Північної Америки значні поклади різноманітних корисних копалин.

Клімат. Причини, що впливають на формування клімату Північної Америки. Через велику протяжність материка з півночі на південь кількість сонячного тепла, що надходить на земну поверхню, не скрізь однакова. Крім того, за винятком південної частини материка, кількість його неоднакова в різні сезони року.

У формуванні клімату велику роль відіграють і переважні вітри: північно-східні вітри (пасати) на південь від 30° пн. ш. і західні — в помірних широтах. У субарктичному поясі домінують північно-східні вітри.

На клімат узбереж Атлантичного і Тихого океанів впливають теплі й холодні течії. (Користуючись картою, встановіть, які теплі й холодні течії та в яких широтах пливуть біля східних і західних берегів.) Вплив Атлантичного океану на клімат внутрішніх районів материка обмежений. Узимку, коли над материком формується високий тиск, вітри спрямовані в бік океану; влітку, навпаки, над материком формується знижений тиск, і вітри з океану проникають углиб материка.

Вплив Тихого океану поширюється тільки на прибережну смугу. Адже вологі повітряні маси з океану, подолавши Кордильєри та потрапивши вглиб материка, втрачають свої властивості (змінюються їхня температура, вологість).

Рівнинний рельєф у середній частині материка не створює перешкод для руху повітряних мас із півночі на південь і з півдня на північ. Тому холодне повітря з півночі взимку іноді досягає Мексиканської затоки, спричинюючи різке зниження температури. Але й тропічні маси повітря проникають далеко на північ. Ось чому погода на рівнинах нестійка, взимку холоди часто змінюються відлигою.

Зазначені причини й зумовили велику різноманітність клімату Північної Америки. Середня температура січня на островах Канадського Арктичного архіпелагу -35 °С, а на півдні материка +20 °С; середня температура липня на півночі ледве досягає +4 °С, а на півдні подекуди перевищує +30 °С. Неоднакова і кількість опадів. Багато їх на південному сході материка та островах Карибського моря. На захід і північний захід кількість опадів значно зменшується, і тільки на Тихоокеанському узбережжі, у передгір'ях Кордильєр, опадів багато.

Кліматичні пояси та області. В арктичному поясі протягом усього року панують арктичні повітряні маси. Суворі зими часто супроводжуються сніговіями, а холодне літо — постійними туманами, хмарною погодою. Більша частина території цього поясу (Гренландія та деякі інші острови) вкрита льодовиками.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 16. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи